Президент залишить переселенців під особливим контролем

Законопроект №2166, прийнятий парламентом 3 листопада, був розроблений ще в лютому, і, за словами координатора проекту Восток-СОС Олександри Дворецької, створювався, грунтуючись на реальному досвіді правозастосовчої практики.

«Співавторами стали і депутати, і громадські організації, які прямо працюють з внутрішньо-переміщеними особами, і не зі статей у ЗМІ знають про проблеми переселенців. Закон заснований на всіх прогалинах законодавства, які з’ясовуються на практиці», — говорить Дворецька.

За її словами, президентські поправки стосувалися і строку дії довідки переселенців, і перевірок міграційної служби, і питання реєстрації дітей, які перемістилися без батьків з неконтрольованих територій.

Глава адвокаційного центру Української Гельсінської Центру з прав людини Борис Захаров вважає, що рішення Порошенко демонструє непідготовленість країни до серйозних реформ управління.

«Нас відверто розчарувала позиція президента… Своїми пропозиціями він розписався, що Україна не готова бути європейською країною, не готова до реформи управління і контролю. І засоби контролю ставить вище прав людини», — упевнений він.

Йдеться про одне із нововведень законопроекту, через яке президент і наклав вето. Законом передбачено відмову від перевірок за місцем реєстрації переселенців: перевіряючі повинні були контролювати, живе там людина чи ні. Автори законопроекту посилаються на досвід західних країн, де для отримання соціальних виплат громадянин повинен перебувати на території країни, а переміщення всередині кордонів не є визначальним фактором. Функцію нагляду при цьому виконують прикордонні служби, які точно знають, чи виїжджала людина за межі країни чи ні, і ніхто не ходить по домівках своїх громадян. У випадку України перевірка відбуватиметься на адміністративному кордоні з Кримом і пунктах пропуску лінії зіткнення.

Ефективний контроль можна налагодити за допомогою єдиного реєстру переміщених осіб, також передбаченого законопроектом. Завдяки йому можна буде дізнатися, де людина реєструвалася, і яку вона там отримувала допомогу. На даний момент люди змушені оформляти папери, що підтверджують їх статус, а також те, що вони не отримували подібних послуг в інших регіонах країни. Наприклад, при отриманні разової допомоги при народженні дитини потрібне свідоцтво про народження та паспорт. Але коли батьки зареєстровані в різних областях, то необхідно їхати в інший регіон за довідкою, що там допомога не надавалася. Цього можна уникнути, якщо відомства матимуть доступ до уніфікованого єдиниго реєстра.

Координатор громадської ініціативи КримSOS Таміли Ташева вважає, що подібна ситуація стала можливою через відсутність державної стратегії по роботі з переселенцями.

«Ми маємо таку ситуацію, коли президент ветує закон, важливий для 1,5 млн внутрішньо переміщених осіб. Якби ця стратегія була, то на такий крок він би не пішов… Метою держави має бути створення умов для повноцінної соціалізації та інтеграції в приймаючі спільноти та забезпечення їх правами, які були порушені, а не нагляд за тим, як вони переміщуються всередині країни», — говорить Ташева.

Якщо людина приїхала з Криму до Львова, а потім хоче переїхати, вона не перестає бути внутрішньо переміщеною особою. Позбавляти її через це статусу переселенця, або змушувати людей повторно доводити цей факт, на думку правозахисників, неправильно.

Прихильники законопроекту №2166 запевняють, що він відповідає всім міжнародним стандартам у сфері прав людини. Крім того, в ньому є ряд дуже важливих змін, схвалених міжнародними партнерами — далеко не кожен закон, який приймається в Україні, отримує схвалення іноземних експертів.

Для подолання накладеного вето у творців закону є місяць. Для цього необхідно отримати не менше 300 голосів депутатів парламенту. За словами Ташевої, робоча група буде проводити консультації з народними депутатами, з комітетом Верховної ради з прав людини і з Адміністрацією президента. Буде подана петиція на сайті президента, проводитиметься роз’яснювальна робота про важливість цього закону. Юристи пропрацюють зміни, запропоновані президентом, але в цілому будуть відстоювати позицію, що за переселенцями стеження не потрібне.