Культурний вимір збройного конфлікту – результати дискусії

20 січня представники влади, експерти та громадські активісти говорили про проблеми захисту об’єктів культурної спадщини на окупованих територіях, а також про інструменти їхнього збереження. Дискусію ініціювали громадські організації “КримSOS” та “Кримський інститут стратегічних досліджень” в рамках діяльності робочої групи «Культурна спадщина» Експертної мережі Кримської платформи за підтримки Міністерства закордонних справ України та Постійного представництва Президента України в АРК.

«Колонізація півострову росіянами включає і зміну ідентичності Криму. Великою мірою мова йде про вивезення культурної спадщини з півострову, її руйнування під виглядом реставрації. Ми вперше зібрались настільки різною аудиторією, щоб продумати спільні механізми роботи експертів та органів влади», – розпочав зустріч Алім Алієв, модератор заходу та заступник генерального директора Українського інституту. 

Кримська платформа – один з інструментів захисту культурної спадщини Криму 

Про роботу держави у питанні захисту пам’яток в окупованому Криму розповіла Еміне Джапарова, перша заступниця Міністра закордонних справ України. Вона наголосила, що ключовим надбанням України є створення «Кримської платформи». Адже там задля спільної роботи об’єдналися громадські активісти, експерти, представники середніх та вищих органів влади. 

«Кримська платформа має стати додатковим пальним, що допоможе вирішувати різноманітні проблеми, пов’язані з окупацією Криму, – вважає Еміне Джапарова, – Крім цього ми консолідуємо зусилля з ЮНЕСКО та щотижня інформуємо про стан та знищення об’єктів культурної спадщини».

Еміне Джапарова, перша заступниця Міністра закордонних справ України. Фото myc.news

Усіма питаннями Криму, зокрема розробкою низки документів задля розв’язання цих питань, так чи інакше займається Постійне Представництво Президента України в АРК.  Але про проблему культурної спадщини почали говорити не так давно, зазначає Таміла Ташева, заступниця ППУ. 

«Загроза втрати культурних об’єктів була ще у 2014 році. Пам’ятаю, як у березні того року до мене подзвонив Рустем Скибін, кримськотатарський художник та кераміст. Він хотів виїхати з Криму. Але переживав не стільки за себе чи родину, скільки за свою колекцію, що збирав усе життя. І така загроза була цілком реальною», – ділиться Таміла Ташева. 

Вона нагадала, що ППУ здійснює аналітичну роботу, щоб відстежити усі факти порушень. Інформацію передають іншим установам та міжнародним партнерам, у тому числі через Кримську платформу. Крім цього, займаються консолідацією експертів, представників влади та громадянського суспільства. Наприклад, минулого року провели велику нараду щодо Херсонеса Таврійського та озвучили низку рекомендацій щодо захисту цієї історичної пам’ятки. 

Відсутність доступу для проведення моніторингу в Криму 

Жоден український чи міжнародний експерт не може поїхати в окупований Крим, аби слідкувати за ситуацією з культурною спадщиною. Тому моніторинг «практично нульовий», зазачає Яків Діхтяр, головний архітектор Національного заповідника “Києво-Печерська лавра”, заслужений архітектор України.

«Тільки від кримчан отримуємо інформацію про ситуацію з об’єктами культурної спадщини. Але зараз на території окупованого Криму відсутній місцевий орган захисту культурної спадщини. Ми можемо тільки фіксувати порушення і все, – сказав Яків Діхтяр, – Мене взагалі турбують ті роботи, що проводять там для “реставрації об’єктів”, а насправді – їхнього спотворення. Також нові об’єкти, що знаходять  ніяк не фіксуються українськими відповідальними установами. Це одна з пріоритетних задач, на яку потрібно звернути увагу Міністерству культури та інформаційної політики України».

У Прокуратурі АРК та міста Севастополя знаходять шляхи для документування злочинів. Зараз відкрито 26 кримінальних проваджень, що стосуються 88 фактів злочинних дій. У кінці року прокуратура отримала 15 заяв про випадки знищення культурної спадщини, про які раніше не було відомо. Проте механізм притягнення до відповідальності не такий дієвий, – тільки в рамках міжнародних правовідносин.  

«Не можемо оголосити злочинців з Криму у міжнародний розшук. Оскільки Інтерпол вважає ситуацію з окупацією півострову політичною. А у їх статуті є пряма заборона використовувати ресурси у політичних історіях», – розповідає Ігор Поночовний, керівник Прокуратури  АРК та міста Севастополя. 

Він також зазначив, що для ефективної роботи установам та іншим правоохоронним органам потрібна тісна співпраця зі спеціалістами Міністерства культури та інформаційної політики України. Адже не кожен слідчий може зрозуміти значення якоїсь археологічної знахідки чи знищення некрополю. 

«З нового року нам виділили одного спеціаліста з Мінкультури, що буде допомагати у кримських справах. Проте поки він не вийшов на зв’язок», – зазначив Ігор Поночовний.

Реєстри культурних цінностей та їхнє оформлення 

Громадські організації фактично єдині, хто фіксує порушення у Криму. Але вони не можуть замінити державні органи, підкреслює Денис Яшний, кандидат історичних наук науковий співробітник Національного заповідника “Києво-Печерська лавра”, координатор робочої групи «Культурна спадщина» Експертної мережі Кримської платформи.

«Ми навіть не можемо передати обліковий документ по пам’ятках у Міністерство культури. Бо його має приймати місцевий орган, якого не існує, – додає Денис Яшний, – Навіть більше – у нас немає переліку нових об’єктів, що надходили до кримських музеїв. Бо всі звіти й документи свого часу здавалися у місцевий орган, а єдиної бази не існувало. Тобто, ми не розуміємо, що відбувається там, і держава нічого не робить, щоб виправити це. Хоча існують музейні каталоги, наукові публікації – по них можна зібрати інформацію». 

Експерти також зазначили, що потрібно спростити офіційну процедуру включення пам’яток до переліку об’єктів культурної спадщини та змінити відповідне положення. 

Денис Яшний, кандидат історичних наук науковий співробітник Національного заповідника “Києво-Печерська лавра”. Фото ukrinform

«Разом з експертами ми можемо визначити список об’єктів, з якими будемо працювати у 2022 році. Зібрати документи та оформити їх як об’єкти культурної спадщини», – запропонувала  Ельміра Аблялімова-Чийгоз, культуролог, екс-директор Бахчисарайського історико-культурного заповідника, координаторка ГО “Кримський інститут стратегічних досліджень”, членкиня Експертної мережі Кримської платформи. 

Карти, спеціальні значки та загони для збереження історичних пам’яток 

Щоб уберегти об’єкти культурної спадщини, варто створити карту для військових з переліком таких локацій та збірники, де прописані дії для їхнього збереження під час воєнних дій. 

«У часи Другої світової війни створили окремі підрозділи, які займались питанням збереженням культурних цінностей. І ми частково повторюємо цей досвід, але не системно. На Донбасі проводимо тренінги для військових, розповідаємо де знаходяться певні пам’ятки, куди не варто стріляти та що робити, щоб зберегти історичні об’єкти», – ділиться Ігор Пошивайло, кандидат історичних наук., етнолог, керамолог, музеолог,  заслужений діяч мистецтв України, директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні — Музею Революції Гідності, заступник національного координатора Міжнародного центру вивчення питань збереження та відновлення культурних цінностей.

Євгеній Ярошенко, аналітик КримSOS, додав, що об’єкти культурної спадщини варто позначати емблемами у вигляді знаку «блакитного щита». Ці спеціальні позначки, що допоможуть розпізнати культурні пам’ятки в умовах збройного конфлікту. Їх офіційно визнали  Гаазькою конвенцією про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту від 1954 року.

«Ми можемо це зробити принаймні на підконтрольній частині Донбасу та на Херсонщині. Адже зараз існує реальна загроза нового військового вторгнення з боку РФ, і нам потрібно заздалегідь подумати про збереження культурних об’єктів», — сказав Євгеній Ярошенко.

Резюме: 8 дій кроків для розв’язання проблем з культурною спадщиною у Криму та не тільки 

Антон Дробович, директор Українського інституту національної пам’яті виклав по пунктах напрями державної політики, що мають допомогти у збереженні культурної спадщини у Криму та на інших тимчасово окупованих територіях. 

Спікери дискусії мали єдине бачення щодо  стратегії у вирішенні ситуації з культурною спадщиною на ТОТ. На їх думку, державним установам та громадськості варто робити наступні кроки: 

1. Моніторинг та фіксація злочинів.
   
   «26 січня разом з “Кримським інститутом стратегічних досліджень” ми будемо презентувати дослідження семи історичних об’єктів, що руйнуються окупантами вже сьогодні. Загалом нам відомі майже 300 ситуацій, коли пам’ятки “реставрують”, знищуючи оригінальній зовнішній вигляд, проводять варварські розкопки та повністю знищують об’єкт», – ділиться Євгеній Ярошенко, аналітик КримSOS
   
2. Переслідування порушників. Так, у ПППУ складають санкційні списки щодо порушників, які проводять незаконні археологічні розкопки та вивозять артефакти. Імена та факти злочинів передають у відповідні правоохоронні органи.
   
   «Ті скарби, що вкрали мають стати “отруйними” для тих, хто їх вивіз.У злочинців є імена, і їх має знати весь світ. Якщо директор музею продав історично важливу книгу –  то про нього мають говорити, знімати фільм про це. Оголосіть його в розшук, оголосіть за нього нагороду», – вважає Антон Дробович. 

3. Повернення культурних пам’яток. Наприклад, «скіфське золото» має стати міжнародним кейсом, що будуть вивчати в ЮНЕСКО та інших організаціях. 

«Скіфське золото». Це позитивний кейс – дві міжнародні інстанції підтвердили, що це українська історична спадщина. Але його ми зможемо забрати лише через рік– півтора. Ще буде касаційна скарга від юристів з РФ. Хоча строк її подачі спливає 26 січня, проте представники Росії нам сказали про свій намір», – розповідала Валерія Коломієць, Заступниця Міністра юстиції України з питань європейської інтеграції

4. Контрнаступ: створення якісного культурного продукту, інформування про ситуацію з культурною спадщиною. 

«Усі наші зусилля впираються у протидію РФ. Потрібно щодня розповідати про ситуацію на окупованих територіях, адже Росія навпаки, намагається зробити так, аби ці питання не піднімали», – сказала Еміне Джапарова, Перша заступниця Міністра закордонних справ України.

5. Наукові дослідження та їх підтримка. Мають бути окремі масштабні програми, державні стипендії для дослідження та популяризації культурних цінностей. Треба боротись за наших людей та експертів на окупованих територіях.  

6. Культурне привласнення історичних об’єктів мови тощо. 

«Більша частина культурної спадщини Криму зараз токсична для РФ, вона буде вирізатись. А для нас це супер сила», – зазначає Антон Дробович. 

Експерт Крим SOS зазначив, що історичні об’єкти в Криму мають стати частиною культурного бренду України.

«Щоб будь-хто за кордоном, хто бачить фотографію Ханського палацу або Ластівчиного гнізда, знав, що це українська культурна спадщина», – додав Євгеній Ярошенко.

7. Заходи попередження втрат під час військових дій – карти об’єктів культурної спадщини, спеціальні захисні позначки на них та створення бригад для захисту цих об’єктів. 

8. Збільшення кількості внутрішніх та зовнішніх союзників.
   

 «Майже вісім років з початку окупації Криму у нас не було роботи по захисту культурної спадщини і це треба вже почати робити. Нам потрібно зробити домашню роботу та через Кримську платформу й інші органи влади та системно працювати у цьому напрямку», – зазначила Таміла Ташева, Заступниця Постійного Представника Президента України в АРК.