КримSOS: щонайменше 66 осіб у Криму стали жертвами насильницьких зникнень 

КримSOS зафіксувала щонайменше 66 жертв насильницьких зникнень у Криму з початку російської окупації. Доля 21 особи з них досі залишається невідомою, 6 знайдені мертвими, 1 особа була екстрадована за кордон, 7 обвинувачено у вчиненні злочину, а 31 особа була звільнена впродовж кількох днів. Про це повідомив аналітик КримSOS Євгеній Ярошенко. 

Відповідно до вище згаданої статистики, Євгеній Ярошенко виокремив чотири хвилі насильницьких зникнень на окупованому півострові. За його словами, перша хвиля відбулася під час становлення окупаційної влади в Криму та припадає на березень-травень 2014 року.  

«У цей період жертвами насильницьких зникнень стали щонайменше 25 проукраїнських активістів. Зокрема, Решат Аметов, який вийшов на одиночний пікет у Сімферополі, а через 12 днів був знайдений мертвим зі слідами численних катувань. Крім того, члени «Кримської самооборони» впродовж 11 днів безпідставно утримували лідерів української громади Криму Андрія Щекуна та Анатолія Ковальського, а доля та місцезнаходження 5 проукраїнських активістів, серед яких Валерій Ващук, Іван Бондарець, Василь Черниш, Тимур Шаймарданов, Сейран Зінедінов досі невідома», – каже аналітик. 

Друга хвиля насильницьких зникнень була восени 2014 року. Тоді жертвами насильницьких зникнень були здебільшого кримські татари, зокрема, вже понад 10 років невідомо про долю та місцезнаходження сина і племінника правозахисника й ветерана кримськотатарського національного руху Абдурешита Джеппарова.  

Третя хвиля тривала з серпня 2015 року по травень 2016 року й також більше торкнулася кримськотатарського населення. Так, з 24 травня 2016 року нічого невідомо про долю викраденого відомого активіста Меджлісу кримськотатарського народу Ервіна Ібрагімова.  

Четверта хвиля почалася з повномасштабним вторгненням рф на територію України. Окупаційні війська почали масово викрадати осіб на території Херсонської та Запорізької областей, десятки з них були згодом поміщені у слідчі ізолятори в Криму, зокрема, Ірина Горобцова, Олексій Кисельов, Руслан Абдурахманов, Рустем Османов.  

«У цей період російські силовики повернулися до поширеної практики викрадень осіб на в’їзді в Крим і безпосередньо на півострові. Зокрема, за наявною інформацією, досі невідомо про долю 6 осіб, більшість з яких були затримані російськими силовиками після обшуків. Були випадки, коли осіб звільняли через кілька годин після свавільного затримання або після відбування адміністративного арешту за сумнівними обвинуваченнями. Комусь після тривалого свавільного утримання висунули офіційні обвинувачення. Також чимало осіб стали жертвами насильницьких зникнень через відкриті або вигадані проукраїнські погляди», – додає Євгеній Ярошенко. 

Нагадаємо, останньою жертвою насильницьких зникнень стала головна редакторка кримськотатарського дитячого журналу «Арманчыкъ» Едіє Муслімова, яку викрали 21 листопада 2024 року. Коли ситуація набула розголосу – жінку відпустили.  

Попри те, що російська федерація не є державою-учасницею Міжнародної конвенції про захист усіх осіб від насильницьких зникнень та Римського Статуту Міжнародного Кримінального Суду, на неї як сторону міжнародного збройного конфлікту поширюється заборона на насильницькі зникнення згідно зі звичаєвим міжнародним гуманітарним правом (норма 98) та низкою положень Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.