КримSOS  представила звіт «Насильницькі зникнення у Криму за період окупації Російською Федерацією у 2014-2020 роках»

За даними КримSOS, за майже сім років російської окупації Криму 44 людини стали жертвами насильницьких зникнень на півострові. Про долю та місцезнаходження 15 з них досі нічого не відомо. 

Це Тимур Шаймарданов, Сейран Зінедінов, Іслям Джеппаров, Джевдет Іслямов, Ескендер Апселямов, Мухтар Арісланов, Руслан Ганієв, Арлен Терехов, Ервін Ібрагімов, Ескендер Ібраїмов, Валерій Ващук, Іван Бондарець, Василь Черниш, Федір Костенко та Арсен Алієв.

Ці жертви насильницьких зникнень –проукраїнські та кримськотатарські активісти або родичі когось із них. 

Громадська організація КримSOS представила дослідження, яке присвячене саме цим 15 жертвам насильницьких зникнень в окупованому Криму.

Презентація звіту була поділена на три теми:

• Як відбувалися насильницькі зникнення після окупації Криму? Історії родин.·        
• Як українська влада та громадськість шукає жертв насильницьких зникнень в окупованому Криму?       
• Що робить міжнародна спільнота для пошуку зниклих та запобігання безкарності за насильницькі зникнення? 

В обговоренні першої теми в дистанційному режимі взяли участь родичі зниклих кримчан Абдурешит Джеппаров (батько Ісляма Джеппарова і дядько Джевдета Іслямова) і Лариса Шаймарданова (мати Тимура Шаймарданова). Вони розповіли про обставини, за яких зникли їхні рідні, як проходили пошуки і розслідування цих злочинів.

«З боку держави (України — ред.) ми не відчуваємо ніякої уваги. Ну, хоча б на адресу нашого онука (сина Тимура Шаймарданова — ред.), якому вже 14 років. Його голос дуже нагадує голос нашого сина. Мені з ним важко розмовляти по телефону. Наше життя до та після приходу Росії — це два різних рівня життя. До цього ми жили нормальною сім’єю. Тепер наші діти і внуки без Тимура виїхали з Криму, вони живуть в Західній Україні. Ми з багатьма родичами в Росії з цієї ж причини не можемо нормально підтримувати зв’язки. Ми вважаємо, що в нашій трагедії винна вся Росія», — сказала Лариса Шаймарданова.

Під час свого виступу батько зниклого Ісляма Джепарова Абдурешит Джеппаров серед іншого сказав:

«Я пам’ятаю, коли мене запросили на допит (російські слідчі в Криму – ред.), один з керівників слідчого комітету мені сказав: пора до цього (до насильницьких зникнень – ред.) звикати. На Кавказі це відбувається майже кожен день. Тому зникнення людей – це пересічна справа».

Під час обговорення другої теми презентації представник прокуратури АРК та Севастополя Кирило Копійка сказав, що прокуратура відкрила кримінальні провадження щодо насильницьких зникнень в окупованому Криму і встановила підозрюваних у деяких справах, проте ефективне розслідування і притягнення до кримінальної відповідальності винних у цих злочинах ускладнене через те, що українські слідчі не мають доступу их до території Криму.

Як сказав у коментарі QirimInfo аналітик КримSOS Євгеній Ярошенко, українська влада має більше докладати зусиль у питанні пошуку жертв насильницьких зникнень в Криму та розслідування цих злочинів.

«Є таке системне побажання до української влади – пріоритезувати питання про насильницькі зникнення. Бо порівняно з іншими жахливими порушеннями прав людини в окупованому Криму, цим злочинам не приділяється достатньої уваги», – сказав Євгеній Ярошенко.

Також, за його словами, впровадження персональних санкцій міжнародними партнерами України проти причетних до справ про насильницькі зникнення можуть позитивно вплинути на хід розслідувань цих справ.

«Уявімо собі є пересічний посадовець, наприклад прокурор чи суддя, який ухвалював рішення не на користь родин зниклих, в наслідок чого розслідування блокується. Якщо цей посадовець побачить себе в санкційному списку, якщо в нього буде заборона на поїздки в цивілізовані країни, чи якісь інші обмеження, він задумається чи варто далі долучатися до гучних справ із порушеннями прав людини і чи варто взагалі працювати на це репресивний політичний режим», – додав Євгеній Ярошенко. 

У заключній частині презентації координаторка юридичного напряму КримSOS Ольга Куришко, яка модерувала захід, нагадала, що організація КримSOS однією з перших підготувала матеріали до робочої групи ООН з насильницьких або недобровільних зникнень, а саме матеріали справи Ервіна Ібрагімова.

Також вона зазначила, що в 2020 році КримSOS і Українська Гельсінська спілка з прав людини допомогли батькові Ервіна Ібрагімова направити скаргу в Європейський суд з прав людини у справі зникнення його сина.

«Ми будемо працювати і нагадувати постійно про факти насильницьких зникнень, про те, що ці факти не можуть залишатися безкарними і про те, що ми сподіваємось, що колись ми дізнаємось, що відбулося тоді і за це понесуть відповідальність всі причетні до цих злочинів: як безпосередні виконавці, так і сама РФ як держава-окупант Кримського півострова», — сказала Ольга Куришко.

Нагадаємо, що це вже друге дослідження випадків насильницьких зникнень в окупованому Криму, яке підготувала команда КримSOS. Вперше ми систематизували всі випадки зникнень у першому дослідженні, куди ввійшли випадки за 2014-2017 рр., включаючи жертв, які пізніше знайдені мертвими, звільнені, заарештовані й ті, чиї доля досі невідома.