Кримськотатарська автономія або Кримська область? (ВІДЕО)

Днями інтернет-спільнота вибухнула черговою жорсткою дискусією. Темою для суперечок стало висловлювання бізнесмена і одного з організаторів блокади Криму Ленура Іслямова з приводу реінтеграції Криму до складу України як Кримськотатарської автономної республіки.

У відповідь на це кореспондент «Deutsche welle» в Україні Анастасія Магазова на своїй сторінці у Facebook висловила думку, що подібного роду ідеї не потрібно озвучувати в настільки ультимативній формі. До обговорення долучилися інші українські журналісти, зокрема Айдер Муждабаев, Осман Пашаєв, Севгіль Мусаєва-Боровик і Сергій Мокрушин. При цьому учасники дискусії в своїх доводах більше апелювали до емоцій, ніж до фактів.

Тема створення в Криму кримськотатарської автономії вже не перший раз супроводжується бурхливим обговоренням як серед експертів і журналістів, так і в суспільстві в цілому. Схожу реакцію можна було спостерігати, коли в жовтні минулого року організатори продуктової блокади Криму вивісили на кордоні з півостровом банер «Україна. Кримськотатарська автономна республіка. Ласкаво просимо!».

До слова, варіант створення кримськотатарської автономії вже нерозривно пов’язаний із реінтеграцією Криму в цілому. І все частіше розглядається як найбільш прийнятний варіант. Однак, як відомо для того щоб почати реалізацію даного проекту українській владі спочатку потрібно закріпити за кримськими татарами на законодавчому рівні статус корінного народу. Поки що Верховна Рада прийняла лише відповідну постанову. Доля законопроекту залишається невідомою. Нагадаємо, в лютому Європейський парламент прийняв резолюцію про Крим, де зокрема було заявлено, про те, що кримські татари — корінний народ.

Про важливість розробки та прийняття парламентом такого документа недавно в коментарі «Українській Правді» висловився експерт Богдан Яременко. На його думку, в нинішніх умовах це надасть кримським татарам ще один інструмент для свого захисту.

«Рішення проблем кримських татар — це і є деоккупація. Це громадяни України з безальтернативним місцем проживання», — сказав Яременко.

Поки ж ідея кримськотатарської автономії залишається на рівні обговорень. Виконавчий директор Центру соціальних досліджень Софія Лупацій Володимир пояснює, що страхи суспільства перед цією темою і як результат настільки діаметральні точки зору пов’язані якраз таки з відсутністю багаторівневої і більш менш постійної дискусії на цю тему.

«Якщо ми моделюємо варіанти повернення Криму, ми його отримаємо принципово іншим — деформованим, травмованим. Потрібна державна стратегія реінтеграції півострова. Як з точки зору економічної, так і соціокультурної. Стратегія повернення Криму повинна відповідати інтересам України і мешканців півострова. Вона повинна забезпечити умови для мирного та сталого розвитку», — пояснює він.

QirimInfo поцікавився думкою киян — якою має стати доля Криму після деокупації. Ми запропонували три варіанти відповідей: зробити Крим однією з українських областей, зберегти як існуючу автономну одиницю, або як кримськотатарську автономну республіку.

Виявилося, що в суспільстві поки що не склалося єдиної думки з цього приводу. Багато з опитаних зізналися: вони абсолютно не знають, що конкретно мається на увазі під ідеєю створення кримськотатарської автономії.