Херсон: +3 8(095) 277-53-55

Консультація по Skype виключно
для тих, хто знаходиться у Криму.
Акаунт для звернень: krymsos_legal

 

Консультація психолога

+3 8 (050) 867-84-28

(Viber, Telegram, Whatsapp)

psiholog@krymsos.com

Конституційний суд РФ відхилив скаргу “Кримхліба” про його “націоналізацію”

4 / 04 / 2016

Конституційний суд Росії виніс перше рішення у справі про “націоналізацію” приватної власності в окупованому Криму, відхиливши скаргу ПАТ “Кримхліб” колишнього українського депутата Олександра Лещинського. Повідомляється, що російські окупанти “націоналізували” його дев’ять хлібокомбінатів на півострові.

За інформацією видання “Коммерсант”, його компанія оскаржувала кримський “закон”, на підставі якого у підприємців було вилучено без суду і компенсацій близько 250 об’єктів нерухомості. Скарга ПАТ “Кримхліб” залишена без розгляду Видання зазначає, що суддя Сергій Казанцев, який виступив з окремою думкою, вважає, що КС слід оцінити ризик неправомірної втрати майна, яке може бути безпричинно націоналізоване державою.

Повідомляється, що підприємства були приватизовані за законами України наприкінці 1990-х років, зараз ПАТ “Кримхліб” і окремо вилучений Сімферопольський хлібокомбінат належать зареєстрованій в Нідерландах Lauffer Group донецького бізнесмена та екс-депутата парламенту від Партії регіонів Олександра Лещинського.

КС підтвердив, що за Конституцією “ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як за рішенням суду”, а “примусове відчуження для держпотреб може бути зроблено тільки за умови попереднього і рівноцінного відшкодування”. З урахуванням “гарантованого Конституцією захисту та недоторканості приватної власності” спірна норма (спочатку передбачала правила націоналізації державної та профспілкової української власності) сама по собі не зумовлює її поширення на відносини з приватними власниками, запевнив КС, а “суперечності можуть бути вирішені федеральними законами і судової практикою”. Але стати до створення цієї практики КС відмовився, пояснивши це відсутністю в АС “доказів приналежності заявнику спірного майна”. “Порушення прав власників” — “безумовно підстава для визнання постанови Держради нечинною, але питання про те, чи порушені права “Кримхлібу” і “чи передбачається можливість таких порушень оспорюваним законом”, КС дозволити не може, йдеться у відмовному визначенні. Сергій Казанцев вказав на “ризик неправомірної втрати майна, яке може бути безпричинно націоналізоване державою”. В його окремій думці говориться, що КС слід було дати належну оцінку оскарженій нормі і що ця проблема актуальна і для інших осіб, позбавлених майна.

Нагадаємо, в МЗС України заявили, що Росія “націоналізувала” в Криму 400 українських підприємств і 18 газових родовищ.

Вибір редакції

Ще Новини