Херсон: +3 8(095) 277-53-55

Консультація по Skype виключно
для тих, хто знаходиться у Криму.
Акаунт для звернень: krymsos_legal

Консультація психолога

+3 8(050) 867-84-28

(Viber, Telegram, Whatsapp)

Клінтон, Трамп і Крим

28 / 04 / 2016

Питання окупованого Криму може заграти новими фарбами в міжнародній дипломатії вже через 9 місяців. Восени 2016 року в Сполучених Штатах Америки пройдуть вибори президента, після яких принципове питання окупованих українських територій може зазвучати по-новому і зовсім не у вигідному для Києва ключі.

Судячи з поточного стану виборчої кампанії в США, реальних претендентів на пост президента залишилося двоє: висуванець від Демократичної партії, колишній держсекретар США Гілларі Клінтон і кандидат від Республіканської партії, 69-річний мільярдер Дональд Трамп. У виборчих перегонах їх риторика з питання окупованих територій Донбасу і Криму Росією кардинально різниться. Клінтон вважає, що Крим потрібно якомога швидше повернути Україні, Трамп — що це проблеми Європи, а не США.

 

Президент Гілларі Клінтон

Під час виборчої кампанії Гілларі Клінтон вже неодноразово виступала зі своєю позицією по відношенню до окупації Криму. Вона планує продовжити нинішню політику Білого дому: засудження агресії Росії і заклики повернути контроль Києву над окупованими територіями. Восени 2015 року під час виступу в Інституті Брукінгса у Вашингтоні Клінтон закликала зробити більш жосткою політику відносно Росії за окупацію Криму: «Була і залишаюся впевнена, що ми повинні прийняти узгоджені заходи і змусити поплатитися Росію і особливо Путіна. Думаю, ми зробили недостатньо. Я належу до тієї категорії людей, які хотіли б зробити більше у відповідь на анексію Криму і дестабілізацію України».

 

Експерт Інституту світової політики Іван Мединський вважає, що позиція Клінтон по відношенню до окупованих територій вже чітко сформувалася і в разі її президентства стане тільки сильнішою.

«Клінтон неодноразово виділяла, навіть в своїх мемуарах, що Крим це приклад того, що існує два різних світосприйняття в світовій політиці: сприйняття Росії та сприйняття США. Вона завжди прямо говорила, що питання Криму для Росії є питанням в сфері безпеки, коли вони ні з ким не хочуть ділитися. Якщо вона переможе на виборах, то риторика щодо повернення Криму буде тільки посилюватися», — вважає Мединський.

На думку політолога і головного редактора журналу «newssky.com.ua» Максима Михайленка, в інтересах кримських татар і України перемога одного з двох кандидатів — Гілларі Клінтон або Теда Круза, проте останній має вже досить примарні шанси на перемогу.

«Гілларі давно знайома з українською, кримською і чорноморською тематиками. Якщо вона стане президентом, то ці питання стануть пріоритетними в її зовнішній політиці. Що стосується Теда Круза, то це був би найкращий для нас варіант. Він правий консерватор, який, ймовірно, багато в чому повернувся б до політики Буша-молодшого. Можливо, був би і жорсткіше. Але можливість того, що він переможе, невелика», — вважає політолог.

 

Президент Дональд Трамп

Питання Криму не буде знаходитися серед першочергових пріоритетів Дональда Трампа. Він, як і Клінтон, у своїй виборчій гонці піднімав питання ситуації в Україні, але зовсім не таким чином, як хотілося б Києву. Відповідаючи на питання про Крим в інтерв’ю CNN, американський мільярдер заявив: Крим — це не проблема США, а скоріше, проблема Європи. На його думку, європейські країни мають набагато більш тісні економічні зв’язки з Росією і тому повинні бути більше залучені до виконання таких проблем.

 

Такі заяви Трампа, на думку політологів, стурбували Україну і тепер його перемога сприймається з побоюванням. Професор кафедри політології Волинського національного університету імені Лесі Українки, доктор політичних наук Оксана Ярош, вважає, що риторика Трампа небезпечна, але, швидше за все, на посаді президента вона зміниться.

«Дональд Трамп — неофіт в політиці. Він дуже екзальтований. Його відношення до інших національностей дуже насторожує. Ті заяви, в яких він говорить, що нам потрібні кордони з Мексикою або ж потрібно закривати всі мечеті — тільки підтверджують це. Але при цьому всьому риторика кандидата і риторика президента буде дуже відрізнятися. Хоч президент вельми сильна політична фігура в США, але їй все ж доведеться узгоджувати свою політику і з Сенатом, і з Палатою представників. І це однозначно буде інший Трамп», — пояснює вона.

На думку політолога Максима Михайленка, ставши президентом США, Трамп в результаті займе проукраїнську позицію щодо окупованих територій, але це будуть лише заяви на словах і не більше того.

 «Швидше за все, він буде займати проукраїнську позицію. Але справа в тому, що вона буде досить риторичною. Навіть Обама на тлі того, що говорить Трамп, виглядає більш рішучим. Виходячи з його виступів, Трамп хотів би перевести відносини з союзниками, в тому числі і з Туреччиною, в якийсь комерційний формат: «Ти мені, я – тобі». Поки це дуже інфантильна позиція. На даний момент пріоритетність України, Криму, Туреччини, Близького Сходу і Чорноморського басейну як такого для нього знаходиться на третьому місці».

 

Альтернативні рішення для української дипломатії

У разі перемоги кандидата, який займе позицію відсторонення від вирішення питань окупованих територій, українським дипломатам потрібно шукати інші шляхи підтримки. Мединський вважає, що можливим виходом з неприйнятною для Києва ситуації може стати нарощування співпраці з балто-чорноморськими країнами.

«На даному етапі нам не потрібно чекати результатів виборів в США. Нам потрібно думати про нові формати співпраці. Якщо прийде Трамп і підтримка для України стане на порядок меншою (як фінансова, так і військова), виникне питання «що робити?» Один з варіантів — працювати над створенням дуги від Балтики до Чорного моря. Робота на співпрацю: створення батальйонів, тактичних груп, обмін досвідом, тренуваннями і т.д. Але чи зробить українська дипломатія це все в такому ключі, щоб працювало? Важко сказати. У нас вже було два роки для цього», — вважає він.

Політолог Михайленко зазначає, що Київ вже добивається хороших результатів у напрямку альтернативної співпраці.

«Українська дипломатія працює в цьому питанні, і працює досить ефективно в порівнянні з минулими роками. Днями Президент Порошенко повернувся з Бухареста, де був підписаний меморандум про створення спільної флотилії з Румунією і Болгарією на Дунаї і Чорному морі. А також спільної бригади, наприклад, як польсько-литовсько-української. І сьогодні Туреччина є реальним стратегічним партнером України в ході візиту Порошенко, а до цього — Турчинова в Анкару. Там було підписано дуже багато важливих договорів, меморандумів, проектів у космічній і військовій галузях. Сьогодні південний вектор став для України третім, а, може бути, і другим після Євросоюзу і НАТО», — вважає Михайленко.

Кардинально інший результат для України, як при Трампі, так і Клінтон, бачить російський політичний експерт Андрій Окара. На його думку, хоча американські політики і заявляють, що повернення Криму Україні — це принципове питання, але новий президент буде шукати компроміс з Москвою з приводу окупованих територій, а в України залишилися лічені місяці, щоб виправити цю ситуацію.

«Я впевнений, що нова адміністрація буде шукати можливість встановити більш тісний контакт з Кремлем. Україні, в кращому випадку, залишилося 9 місяців для того, щоб створити якусь альтернативу тій реальності, яка на неї насувається. У цьому випадку питання півострова, швидше за все, буде відкладено в довгий ящик. Америка скаже, мовляв, ми пам’ятаємо, як Сталін і Рузвельт ділили світ, давайте і зараз знайдемо компромісний варіант — ми зацікавлені в «примороженні» конфлікту з найбільшою ядерною державою. Так, зрозуміло, питання України вкрай важливе, однак … Треба не забувати, що в США намагаються не конфліктувати з ядерними державами, навіть якщо це Північна Корея», — висловив свою думку політолог в інтерв’ю QirimInfo.

Поділитись

Вибір редакції

Ще Статті