Ханський палац має бути складовою культурного бренду України – КримSOS
20 / 01 / 2022
Кримські історичні пам’ятки мають стати частиною культурного бренду України. Попри те, що знаходяться на окупованих територіях. Таку думку висловив аналітик КримSOS Євгеній Ярошенко під час панельної дискусії «Культурний вимір російсько-українського збройного конфлікту: державна політика та інструменти захисту». Захід відбувся 20 січня в Дипломатичній академії імені Геннадія Удовенка при МЗС.
«Щоб не тільки Софія Київська чи Києво-Печерська Лавра асоціювались з Україною, а й “Ханський палац”, “Ластівчине гніздо”, “Неаполь Скіфський” та інші кримські пам’ятки стали частиною культурного бренду нашої країни», – сказав Євгеній.
Крім цього він розказав про п’ять напрямків діяльності в сфері міжнародного права, що допоможуть зберегти культурну спадщину на тимчасово окупованих територіях (ТОТ).
Продовжити подавати скарги у міжнародні суди та зробити акцент на об’єктах культури
«Україна вже добряче закидала позовами Росію у Європейському суді з прав людини. Один з міждержавних позовів стосується порушень прав людини в Криму, хоча культурна спадщина там відображається побічно, — зазначає Євгеній, — Також Міжнародний Суд ООН розглядає позов України щодо порушень Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, один з епізодів якого стосується порушення права на рівну участь у культурному житті. Минулого року до Міжнародного кримінального суду було подано повідомлення, яке стосувалося культурної спадщини Криму»
Долучати міжнародні організації до дистанційного моніторингу
«До ЮНЕСКО, Міжнародного блакитного щита та інших організацій можна звертатися по консультації щодо спеціального чи посиленого захисту культурних цінностей в окупованому Криму. Також ці організації можуть допомогти з дистанційним моніторингом стану культурних об’єктів на окупованих територіях в умовах, коли РФ не впускає міжнародні місії в Крим», — розповідає Євгеній.
Позначити українські культурні об’єкти знаками «блакитного щита»
За вісім років збройного конфлікту Україна досі не позначила об’єкти культурної спадщини розпізнавальними емблемами у вигляді знаку «блакитного щита». Ці спеціальні позначки мають захистити культурні пам’ятки від бойових дій.
«Згідно Гаазької конвенції про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту від 1954 року, у разі збройного конфлікту держава може позначити культурні об’єкти захисною емблемою у вигляді біло-блакитних трикутників (знак „блакитного щита“), щоб вберегти їх від нападу. Адже зараз існує реальна загроза нового військового вторгнення з боку РФ, і нам потрібно позначили захисними емблемами принаймні культурні пам’ятки, розташовані на підконтрольній частині Донбасу та на Херсонщині», — сказав Євгеній.
Притягувати до відповідальності установи та людей, які вивозить артефакти та проводить незаконні розкопки на окупованих територіях.
Наприклад, вводити санкції проти музеїв, де зберігаються незаконні колекції. А також археологічні, транспортні та будівельні компанії, що вивозять знахідки та «реставрують» пам’ятки.
«Також за допомогою Другого протоколу до Гаазької конвенції про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту можна притягувати до кримінальної відповідальності осіб, причетних до широкомасштабного знищення або привласнення культурних цінностей на окупованій територій. Адже цей міжнародний договір ратифікували 84 держави», — розповідає Євгеній.
1 квітня 2022 р. набуває чинності Нікосійська конвенція щодо правопорушень, пов’язаних із культурними цінностями. Якщо Україна ратифікує цю конвенцію, це надасть ше один міжнародно-правовий інструмент переслідування осіб, причетних до злочинів проти культурної спадщини Криму.
Продовжити говорити про культурну спадщину, що залишилась на ТОТ — в українському та міжнародному інформаційному просторі
«Культурна спадщина Криму є складовою ідентичності багатьох народів Криму. Тому руйнування або недбале ставлення до культурних об’єктів Криму призводить до стирання ідентичності кримських татар, українців та інших народів Криму. У свою чергу, це полегшує нав’язування РФ нав’язування міфу про Крим як „ісконно русскую землю“» , — зазначив Євгеній.
Дискусію організували робоча група «Культурна спадщина» Експертної мережі Кримської платформи, громадською організацією “КримSOS” та “Кримським інститутом стратегічних досліджень” за підтримки Міністерства закордонних справ України та Постійного представництва Президента України в АРК та м.Севастополь.
Захід складався з двох панелей, на яких виступили представники МЗС України, ПППУ АРК, МЮУ з питань європейської інтеграції, Прокуратури АРК, Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, Українського інституту національної пам’яті, Національного заповідника «Києво-Печерська лавра», експерти Кримської платформи та інші.
Також 26 січня в Українському кризовому медіа-центрі КримSOS спільно з “Кримським інститутом стратегічних досліджень” презентує об’єкти культурної спадщини, що руйнують окупанти в Криму.