Факти екологічних злочинів: КримSOS презентувала дослідження про нищення Росією довкілля Криму

Трансляція заходу відбулась на ресурсах Українського кризового медіа-центру, а також на сторінці КримSOS у Facebook.

Спікери презентації: 

Олексій Василюк — експерт-еколог;  

Олена Кравченко — виконавча директорка, членкиня Правління, головна редакторка журналу «Екологія. Право. Людина»; 

Євгеній Ярошенко — аналітик ГО «КримSOS».

Модерувала захід:

Ольга Куришко — координаторка юридичного напрямку ГО «КримSOS». 

За висновком експертів, які брали участь у підготовці цього дослідження, стан довкілля в Криму за роки окупації суттєво погіршився. Це зумовлено саме рішеннями місцевої окупаційної адміністрації Криму та федеральної влади РФ. Деякі екологічні проблеми Криму за роки окупації погіршилися, а деякі нові проблеми «принесла» із собою російська влада.

Найбільшої шкоди довкіллю Криму, за словами одного з авторів дослідження, еколога Олексія Василюка, завдало будівництво Керченського мосту та траси «Таврида», яка з’єднує окупований півострів з РФ. Також окупаційна влада знищує природу Криму проводячи безліч військових навчань. Детальніше про те, як ці фактори катастрофічно впливають на екологічний стан окупованого півострова, ви можете дізнатись з інтерв’ю, яке дав пан Василюк QirimInfo.

Також Олексій Василюк під час свого виступу нагадав, що Крим — унікальна природна територія, де мешкають багато унікальних видів рослин та тварин, які опинилися на межі вимирання через дії окупаційної влади.

«Є види рослин та тварин, які зустрічаються лише в Криму. Вони завжди були занесені до Червоної книги України. Україна дійсно вивчала та охороняла природу в Криму. Але у Червоній книзі РФ цих видів немає, бо в Росії вони не розповсюджені, а отже під охороною російських законів не перебувають. Ми навіть не знаємо чи ці види досі існують в Криму, бо ці рослини та тварини непримітні», — сказав Олексій Василюк.

Україна має збирати всі дані про нищення Росією довкілля на окупованих територіях України для подальшого використання цих фактів у міжнародних судах. Про це заявила під час своєї промови головна редакторка журналу «Екологія. Право. Людина» Олена Кравченко. На її думку українська громадськість має донести до влади цю ідею.

«Має працювати разом Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України з Міноборони, з МЗС, створювати спільні міжвідомчі робочі групи, включно з експертами від громадськості, які вже мають досвід вивчення збитків, нанесених довкіллю. Вже зараз громадськість спільним голосом може вимагати від влади розроблення методик вивчення нанесених збитків природі, збір цих фактів і підготовку до міжнародних судів», — сказала Олена Кравченко.

Аналітик КримSOS Євгеній Ярошенко  під час презентації говорив про міжнародно-правове регулювання захисту довкілля в окупованому Криму.

Євгеній Ярошенко виділив три головні галузі міжнародного права, що регулюють екологічну ситуацію на півострові: це міжнародне право прав людини, гуманітарне та екологічне право.

Перші дві галузі регулюють проблеми довкілля поверхово і опосередковано, на відміну від міжнародного екологічного права. Але, сказав аналітик КримSOS, його застосування у справах проти РФ ускладнюється тим, що Росія підписала набагато менше, ніж Україна, конвенцій, що регулюють міжнародне екологічне право.

За словами Євгенія Ярошенка, існує 5 міжнародних інстанцій, куди Україна може звернутися для притягнення Росії до відповідальності за нищення нею довкілля окупованого Криму:

• Комітет всесвітньої спадщини ЮНЕСКО;
• Міжнародний Кримінальний суд;
• Постійна палата Третейського суду в Гаазі;
• Європейський суд з прав людини;
• Комітет ООН з прав людини.

На думку координаторки юридичного напрямку КримSOS Ольги Куришко, дослідження «Довкілля Криму: зміни і втрати за час окупації» стане початком документування і збору фактів порушень у сфері екології в окупованому Криму.

З повним текстом першої частини нашої доповіді ви можете ознайомитись тут.