Енергоміст перетворили на плацебо

Одночасно з електроопорами в Херсонській області завалилися і російські плани по тягучому і розміреному включенню Криму в російську систему постачання електроенергією. Після того, як на півострів перестав надходити струм з материка, в авральному порядку пішли десятки заяв з боку Росії і окупаційної влади Криму про запуск енергомосту, який має врятувати півострів.

Відразу після падіння ЛЕП «голова» Криму Сергій Аксьонов заявив, що терпіти доведеться недовго. А конкретніше — до 22 грудня, коли буде прокладена і запущена перша лінія енергомосту через Керченську протоку. У свою чергу, міністр енергетики Росії Олександр Новак пообіцяв, що перша лінія буде запущена ще раніше. «У нас термін встановлений 20 грудня. Ми постараємося цей графік реалізувати в більш короткі терміни», — сказав він. Але абсолютним лідером в гонці обіцянок став президент Володимир Путін, який вже 2 грудня особисто відвідав півострів для того, щоб взяти участь у запуску енергомосту. «Ми робимо зараз велику справу, запускаємо першу нитку енергомосту. 200 мегават Крим отримає вже зараз», — заявив він.

Слід зазначити, що гілку дійсно запустили, хоч і в тестовому режимі. При цьому Путін закликав кримську «владу» і співробітників «Крименерго» запустити до 15 грудня другу нитку енергомосту, щоб кримчани змогли отримувати вже 400 МВт.

Форсований старт не вирішить всіх проблем. Принаймні так вважає експерт з питань енергетики Михайло Гончар, з 2006 року керував енергетичними програмами центру «НОМОС» в Севастополі, головною цілю якого є вивчення геополітичних проблем Чорноморського регіону.

На думку Гончара, про повний успіх запуску енергомосту можна говорити тільки в районі 2020 року. Однак і прокладений міст лише частково вирішить завдання електропостачання Криму. Головна проблема — у відсутності необхідного ресурсу для поставок на півострів. Експерт стверджує, що сусідня Кубань, у якої і планується брати енергію, і так має її в дефіциті, як і весь південь Росії. Наростити необхідну кількість вироблюваної електроенергії планується тільки в районі 2018-2019 років, коли буде запущений в експлуатацію четвертий енергоблок на Волгодонської АЕС. «Зараз на АЕС завершується тільки будівництво конструкцій під реактор, а треба ще сам реактор побудувати, випробувати його, запустити фізичну експлуатацію і кілька місяців її тестувати», — каже Гончар.

Як перехід на російську енергію зробить кримчан біднішими

12 листопада на 12-му засіданні постійної російсько-іранської комісії з торговельно-економічного співробітництва Олександр Новак висловив зацікавленість Росії в об’єднанні енергетичної системи країни з Азербайджаном і Іраном. «Ми також підтверджуємо зацікавленість у продовженні вивчення питання об’єднання енергосистем Росії, Ірану та Азербайджану і вважаємо за доцільне відновлення тристоронньої робочої групи», — сказав міністр енергетики.

На думку Михайла Гончара, такі заяви свідчать про плани Росії знайти електрику в сусідніх країнах і постаратися тим самим подолати дефіцит. У той же час, використовувати зайву електроенергію, яка є у Азербайджана, також проблематично через відсутність необхідних шляхів її передачі на півострів. На це, за словами експерта, піде також деякий час, а електрику треба вже «тут і зараз».

Якщо Росії і вдасться незабаром вирішити всі питання з закінченням будівництва енергомосту і дефіцитом електроенергії усередині країни, то виникне інша, не менш важлива проблема, — відсутність необхідних комунікацій на окупованому півострові. Для того, щоб у Криму з’явилася можливість приймати електроенергію з Росії, на півострові слід реконструювати всю мережу електропостачання, яка зараз орієнтується на подачу електрики з материкової України. «Чим далі в Крим, тим менше потужних ліній електропередач. Там знаходяться кінцеві споживачі», — каже Гончар. Тепер, вважає експерт, Росії необхідно будувати нові підстанції та ЛЕП у напрямку Севастополя, Сімферополя та Джанкоя, які неможливо звести за кілька тижнів або місяців.

Експерт з енергетичних питань, ініціатор створення громадської організації «Комітет енергетичної незалежності України» Іван Надєїн дотримується думки, що питання побудови потрібних комунікацій займе кілька років. Все залежатиме від фінансування. «Росіянам доведеться знову платити шалені гроші за політичне рішення, яке було непродуманим і незаконним. Думаю, наслідки цього відчують кримчани, яких на сьогоднішній день фактично обдурили», — вважає Надєїн.

Він підкреслює: Крим частково виробляє свою електроенергію. На півострові є і свої потужності, і генерація, є мазутні та дизельні електростанції, проте це все вимагає великих витрат. «А це, у свою чергу, відобразиться на економіці, робочих місцях і в цілому на рівні життя в Криму — тобто на усіх показниках», — робить висновок Надєїн.

Тому і заяви, подібні до того, що зробив Сергій Аксьонов — що півострів не прийме електроенергію з України в разі відновлення поставок по лінії «Каховка-Титан», на тлі існуючих проблем виглядають не більш ніж хорошою міною при поганій грі.