Херсон: +3 8(095) 277-53-55

Консультація по Skype виключно
для тих, хто знаходиться у Криму.
Акаунт для звернень: krymsos_legal

 

Консультація психолога

+3 8 (050) 867-84-28

(Viber, Telegram, Whatsapp)

psiholog@krymsos.com

«Де Ервін Ібрагімов?»: активісти нагадали про викрадення людей у Криму

27 / 07 / 2016

Біля посольства Російської Федерації в Україні 27 липня пройшла акція «Де Ервін Ібрагімов?», повідомляє QirimInfo. Акція присвячена насильницьким зникненням людей, які регулярно відбуваються в Криму після анексії Росією.

На акції говорили про викрадення члена регіонального меджлісу Бахчисараю Ервіна Ібрагімова. Увечері 24 травня неподалік від будинку його зупинили люди в формі співробітників ДПС і спробували насильно посадити в мікроавтобус. Ібрагімов спробував втекти, його наздогнали, заштовхали в машину і відвезли. З того моменту про його місцезнаходження нічого не було відомо. Він є далеко не єдиним, хто був викрадений після анексії, нагадує координатор громадської ініціативи КримSOS Таміла Ташева.

 

«Для нас ім’я досить символічно. Ервін є одним з небагатьох дуже активних в Криму — він був членом меджлісу, представляв Всесвітній конгрес кримських татар, був членом виконавчого комітету… Більшість інших людей проявляли громадянську активність, але вони не були такими відомими. Ми повинні про всіх них говорити, не тільки про Ібрагімова, а абсолютно про всіх. Ми повинні нагадувати світовій громадськості, що незважаючи на те, що в Криму не ведуться активні бойові дії, там пропадають люди, відбуваються обшуки, люди сидять в тюрмах. Якщо ми не будемо нагадувати про зниклих, то про них всі забудуть. Батьки цих людей перебувають у відчаї, тому що ніхто про них не згадує, слідство не ведеться», — розповіла Ташева.

Нагадати про викрадених кримчан до обгородженої колючим дротом будівлі російського консульства прийшли активісти з числа кримських татар і ті, кому не байдуже те, що відбувається на півострові. Вони тримали в руках листки паперу з написом з хештегом # где_ервін і #where_is_ervin, які будуть використовуватися в соціальних мережах для нагадування про викрадених в Криму.

 

 

Серед тих, хто прийшов, були ті, хто знав викрадених особисто. Рустем Скибин, відомий кримськотатарський художник, був змушений покинути півострів незабаром після окупації. З числа його знайомих викраденими виявилися троє людей.

 

«Я мало знаю людей, які б не були братами, сестрами, близькими, просто друзями зниклих. Скажу про себе — три людини тільки з того списку мені знайомі особисто. Це відбивається на поведінці, суспільство пристосовується, шукає способи захисту, осмислення і продумування того, що ти заявляєш, менше комунікацій між людьми. Це дуже сильно обмежує народ у його розвитку, ще це сильний психологічний тиск, і в таких умовах перебувати, жити, розвиватися дуже важко», — розповів Скибин.

В цілому кількість викрадених обчислюється десятками, але через неможливість роботи правозахисних організацій на окупованому півострові документально підтвердити можна не всі випадки. Колишній політв’язень Геннадій Афанасьєв зачитав список зниклих, складений з відкритих джерел. За його словами, тільки офіційно задокументовано 267 випадків порушення прав людини. Насильницьких зникнень — близько 20.

 

«Якби всі ці люди були дійсно затримані, а не викрадені, то вони могли б зателефонувати, повідомити своїм родичам, де вони знаходяться, але про них не знає ніхто і ніщо. Офіційних повідомлень правоохоронних органів про пропажі кримчан і їх місцезнаходження немає. Якщо Російської Федерації долі кримчан байдужі, то нам ні. Ми будемо боротися за кожного громадянина України в окупованій Автономній Республіці Крим», — пообіцяв Афанасьєв.

Член Меджлісу кримськотатарського народу Різа Шевкієв нагадав про важливість збереження і посилення режиму санкцій. Також він провів паралелі між знищенням кримськотатарської інтелігенції в 30-х роках 20 століття і переслідуванням освіченої молоді сьогодні. Він нагадав, що одним з ключових інструментів для запобігання порушень є міжнародний тиск.

 

«В кінці 20-х років вони почали знищувати всю інтелігенцію і передову частину нації аж до 40-х років і закінчили повної депортацією кримськотатарського народу. Сьогодні йде продовження геноциду — вони виривають з наших рядів не просто молодих людей, а перспективних, тих хто має освіту, люблять свою націю, є авангардом свого народу і, сподіваємося, будуть в майбутньому керувати своїм народом… Я як член меджлісу хочу заявити, що країни ЄС не повинні зупиняти і послаблювати санкції, треба їх посилювати, щоб не дати Росії віддихатися і дозволити здійснювати нові злочинні дії», — заявив Шевкієв.

 

Проведення подібних акцій не дозволить окупантам піти безкарними, вважає діяч кримськотатарського руху Сінавер Кадиров. На його думку, фіксація і публічне засудження злочинів на окупованих територіях необхідні для притягнення до відповідальності за скоєне.

«Будь-яке нагадування про людей зниклих — це важливо і необхідно. Як суспільству, так і окупаційному режиму в Криму — що всі незаконні дії, дії, спрямовані на придушення особистості, на обмеження прав — я вже не кажу про замах на життя, вбивство. Вони не будуть забуті, вони будуть фіксуватися, і за це їм доведеться відповідати», — сказав Кадиров.

Вибір редакції

Ще Новини