Чого чекати жителям Криму в 2016 році

Життя без світла стане звичним явищем

У кінці 2015 року з України в Крим припинилися поставки електрики по єдиній працюючій на той момент лінії електропередач «Каховка — Титан». Причина — підрив ЛЕП. Тоді без світла залишилося кілька районів на півночі та на заході півострова. Згодом лінію відновили, однак електрику так і не пустили — закінчився термін дії енергетичного контракту.

Україна заявила про готовність підписати новий контракт, проте на умовах, що Крим буде позначений як українська територія. У відповідь на це Кремль придумав піар-хід: оголосив   про підготовку опитування кримчан (вибір був простий: чи підписувати контракт на таких умовах або ж кримчани все таки готові потерпіти). І це якнайкраще продемонструвало реальну ситуацію з енергопостачанням півострова.

Після запуску другої нитки енергомоста кримська влада неодноразово заявляли, що питання з енергонезалежністю Криму фактично вирішене. Однак, у підсумку майже чверть жителів півострова зустрічали Новий рік без світла. Перебої з електрикою спостерігаються і зараз, а російський голова Криму Сергій Аксьонов вже відкрито прогнозує, що така ситуація триватиме до весни.

Насправді, експерти відзначають, що у Кубані, яка повинна живити Крим за допомогою енергомоста, електроенергія і без цього в дефіциті. Крім того, аби півострів зміг приймати російську електроенергію, необхідно реконструювати всю мережу електропостачання, до того орієнтовану на поставки з України. А це – робота на роки.

А поки цифри, які російська соціологічна служба видала за результати опитування (більше 90% погодилися потерпіти) дозволять владі перекласти відповідальність за ситуацію з енергопостачанням на самих жителів півострова. Принаймні, до весни. А навесні кримчанам скажуть, що потрібно потерпіти ще трохи. Вже без усілякого псевдоопитування.

Українцям презентують стратегію деокупації

Чим частіше в суспільстві обговорюється тема деокупації Криму, тим частіше звучить критика на адресу української влади, яка так і не дала чіткої відповіді на питання, як повертати окуповану територію.

Наприкінці 2015 року Президент Петро Порошенко поставив перед Радою національної безпеки і оборони України черговий дедлайн з підготовки стратегії деокупації півострова. За словами політолога Тараса Березовця, на ухвалення відповідного документа у РНБО є від двох до трьох місяців. Він також додав, що частина інформації буде засекреченою.

У  зв’язку із цим голова Меджлісу Рефат Чубаров заявив, що влада готує документ без участі представників громадянського суспільства та Меджлісу. Хоча раніше керівництво Меджлісу неодноразово озвучувало бажання взяти участь у написанні стратегії.

У контексті її розробки існує дві розхожі точки зору на можливі способи повернення Криму: мирним і військовим шляхом. Останній, до слова, був розроблений і детально описаний експертами «Майдану закордонних справ» ще на початку минулого року.

Керченський міст продовжить дорожчати

Один з головних символів «інтеграції» і єднання півострова з Росією — Керченський міст поступово перетворюється на головний провал і нездійснену обіцянку.

Як терміни, так і вартість будівництва моста постійно змінюються. Спочатку міст планувалося здати до 2018 року, проте вже сьогодні російська влада заявляє, що не встигне збудувати об’єкт до цього часу. Що стосується вартості, то вона неухильно зростає. Так спочатку витрати на зведення моста оцінювалися в 24 млрд рублів, потім — у 50. До початку травня минулого року, буквально за кілька місяців вартість будівництва вже виросла до 200 млрд рублів. На сьогоднішній день його будівництво оцінюють в 228,3 млрд руб. При тому, що на думку експертів, з урахуванням ослаблення рубля ціни на техніку та будматеріали в процесі зведення можуть вирости на 25-30%.

Крім того навколо історії з Керченським мостом часто виникають корупційні скандали. Так у грудні минулого року перший заступник генпрокурора РФ Олександр Буксман заявив про розслідування кримінальної справи за фактом хабарництва однієї з фірм, що бере участь у підготовці до будівництва мосту.

Крим буде офіційно жити без українських товарів

Наприкінці минулого року уряд України прийняв рішення (офіційно воно набуде чинності 16 січня) про припинення торговельних відносин з окупованим Кримом. У зв’язку з громадянською блокадою продовольчий ринок в Криму вже давно встиг переформатуватися на Росію і внутрішнє виробництво. Тому дане рішення виглядає якщо не запізнілим, то чисто формальним, що закріплює вже доконаний факт.

Однак на цьому зміни в продуктовій сфері для півострова не закінчилися. У зв’язку із зіпсованими російсько-турецькими відносинами в 2016 році кримчанам доведеться забути і про турецькі товари. Так напередодні новорічних свят на ринках півострова вже було складно знайти фрукти завезені з Туреччини. Місцеві продавці спішно переорієнтувалися на країни Кавказу.

Також слід зазначити, що, за даними Кримстату, торік зростання цін в Криму склало близько 30%. При цьому, мінімальний набір продуктів харчування в окупованому Криму сьогодні коштує дорожче, ніж в цілому по Російській Федерації.

Кримчани обиратимуть кандидатів у Державну думу

У третю неділю вересня в Росії (а також в окупованому Криму) відбудуться вибори в Державну думу. Право на участь у майбутніх парламентських виборах мають 14 партій. Крім парламентських, це «Батьківщина», «Яблуко», а також ПАРНАС.
У вересні минулого року в Криму відбулися довибори до Державної ради і муніципальні формування. За їх підсумками керівник Фонду розвитку громадянського суспільства, політолог Костянтин Костін заявив, що всі парламентські партії на довиборах у Криму підтвердили своє політичне «укорінення» в регіоні. Така ж тенденція досить вірогідна і на майбутніх виборах, коли електоральна поведінка кримчан буде мало чим відрізнятися від будь-якого іншого регіону РФ.
Цікаво інше: кому з кримських чиновників запропонують завершити роботу на своїй посаді і стати прохідним кандидатом від провладної партії?

Тарифи на ЖКГ і ціни на проїзд виростуть

Жителів Криму очікує чергове підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги. Так цього літа на 15% подорожчає електроенергія та водопостачання, а також на 10% теплопостачання. Це не перше підвищення комунальних тарифів для кримчан. Минулого літа ціни на комуналку вже піднімали в середньому на 10 – 15%. У кримському «Держкомітеті по цінам і тарифам» пояснюють такі рішення потребою довести комунальні тарифи на півострові до економічно обґрунтованого рівня.

Також з 1 липня в Криму очікується чергове підвищення цін на громадський транспорт. Тарифи в середньому зростуть на 2-3 рубля. Приміром, проїзд в міському електротранспорті Євпаторії вже подорожчав на 3 рубля — з 8 до 11 рублів.

Завершиться розгляд «справи 26 лютого»

Через тиждень, 15 січня має відбутися чергове засідання по «справі 26 лютого». Розгляд справи по суті почався напередодні новорічних свят. Двом затриманим вже винесли умовні терміни.

Ймовірно, цього року рішення суду буде озвучено по всім обвинуваченим. Включаючи головного фігуранта справи, заступника голови Меджлісу Ахтема Чийгоза, якого звинувачують в організації масових заворушень перед Верховною Радою Криму. Однак це не означає, що маховик репресій проти неугодних кримчан зупиниться.

Кримчанам доведеться повертати борги українським банкам

У грудні парламент РФ прийняв закон про особливості погашення та позасудове врегулювання заборгованості позичальників, що проживають в Криму та Севастополі, перед українськими банками.

Закон поширюється на борги кримчан перед українськими банками, які припинили роботу на півострові після його анексії. Так розмір заборгованості визначається за станом на 18 березня 2014 (за вирахуванням коштів, сплачених після цієї дати).

Згідно з документом, вимагати борги від кримчан зможуть лише російські кредитні організації та юрособи. Раніше окупаційна влада Криму хотіла ввести мораторій на стягнення боргів з кримчан за кредитами в українських банках. Однак згодом російський голова Криму Сергій Аксьонов лише заявив, що «закон ще буде відкоректований», і «кримчан в образу ніхто не дасть».

За інформацією кримської влади заборгованість по кредитам перед українськими банками, мають близько 350 тис. кримчан. За даними Незалежної асоціації банків України, станом на 1 лютого 2014 року українські банки надали позичальникам Криму кредити на суму 16,6 млрд грн.

Автомобільні номери доведеться замінити

Кримчан можуть зобов’язати у термін до 1 квітня замінити українські автомобільні номери на місцеві. Відповідний проект змін до постанови уряду РФ розробило МВС Росії.

За даними начальника управління ДІБДР Криму Анатолія Борисенко 240 тис. кримчан (це трохи більше 50% від загальної кількості зареєстрованих автомобілів) перереєстрували свої транспортні засоби і отримали автомобільні номери російського зразка.

Деякі автовласники судячи з усього не в захваті від таких змін. Днями вони подали скаргу до Верховного суду РФ з приводу зобов’язання міняти автомобільні номери. Заява буде розглянута 17 лютого.

Найбільш вперті автовласники залишають українські номери, але при цьому прапор України на номері заклеюють наклейкою прапора Росії. Інший спосіб – сховати український номер, написати заяву про його втрату і перекручувати перед українським кордоном. На територію материкової України як відомо з новими кримськими номерами не пускають.

Кримчани зможуть дистанційно вчитися на материку

Головним каменем спотикання між правозахисниками та Міністерством освіти з моменту окупації Криму є спрощена процедура зарахування абітурієнтів з півострова у материкові ВНЗ України. Зокрема мова йде про екстернатну форму отримання атестата українського зразка. Цей спосіб передбачає здачу абітурієнтом іспитів в українській школі. Так правозахисники вже цілий рік лобіюють спрощену онлайн процедуру отримання відповідних документів.

Станом на кінець 2015 року в загальноосвітні навчальні заклади материкової України були зараховані 2277 учнів з Криму. У вищі навчальні заклади зараховано 207 жителів Криму. Головною зміною, якої очікують абітурієнти з Криму, є спеціальний закон, який спрощує їм процедуру поступання в українські ВНЗ.

Також слід зазначити про переїзд до Києва Таврійського університету імені Вернадського. За словами майбутнього ректора вузу Володимира Казаріна, університет почне працювати навесні 2016 року. Спочатку навчання планується відновити у дистанційній формі.