Більше сотні капканів виставили у центрі Харкова – правозахисники провели акцію “В’ЯЗНІ КРЕМЛЯ” на підтримку політв’язнів та військовополонених 

На вулиці Майдані Конституції правозахисні організації встановили 120 капканів – саме така кількість українських громадян незаконно позбавлені волі у в’язницях Росії і окупованого Криму.

На початку 2014 року Росія окупувала Крим і розв’язала збройний конфлікт на Донбасі. Разом з цим, окупаційна влада почала політичне переслідування на півострові українців та кримських татар, приписуючи їм сфабриковані кримінальні справи.

«96 політв’язнів і 24 моряки зі статусом військовополонених утримуються у російських тюрмах та в окупованому РФ Криму за сфабрикованими обвинуваченнями. Людей переслідують за релігійні та політичні погляди, за їх світосприйняття, громадянську позицію і громадську діяльність. Є й такі, кого звинуватили у плануванні «диверсій», «терактів» — щоб створити картинку для російської пропаганди», – розповідає експертка Кримської правозахисної групи Олена Лисенко.

В Харкові активісти акції «В’язні Кремля» розмістили капкани із закритими щелепами, показуючи, що вони вже схопили свою здобич – українських політичних в’язнів, які незаконно знаходяться в Росії та окупованому нею Криму. У деяких капканах знаходяться речі бранців Кремля – взуття, одяг. До кожного прикріплено залізний ланцюг, на кінці якого бірка з написом «Сделано в Кремле».

Окупація Криму супроводжується системними репресіями і переслідуваннями нелояльних кримчан. За даними українських правозахисних організацій, за час окупації сотні українців і кримських татар побували за ґратами; 12 кримінальних справ і понад 300 адміністративних було порушено за мирні зібрання; більше 30 кримінальних справ стосувалися членства в заборонених у РФ організаціях; ще понад 70 справ було порушено у рамках «антиекстремістського» законодавства РФ.

“Більшість політв’язнів – це кримські татари, – розповідає колишній політв’язень, заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умеров. – Після окупації кримськотатарський народ зіштовхнувся із масовим переслідуванням, роботу Меджлісу кримськотарського народу було заборонено, а багато активістів потрапили за ґрати”.

 [gallery-37535]

Серед них – Емір-Усеїн Куку, який був членом “Контактної групи з прав людини” в Ялті, Сервер Мустафаєв – координатор “Кримської солідарності”, громадянські журналісти Ремзі Бекіров, Осман Аріфмеметов, Наріман Мемедемінов та інші активісти ініціативи “Кримська солідарність”, які в умовах відсутності незалежних медіа фактично взяли на себе роль громадських журналістів та намагаються доносити інформацію про те, що відбувається в Криму, готуючи блоги та відеостріми в соцмережах, документуючи незаконні дії силовиків окупаційної влади.

У списку політв’язнів є і харків’яни. Так, Олександра Стешенка викрали 11 квітня 2018 року на Чонгарі, де проходить адміністративний кордон між Кримом і Херсонщиною. Він їхав до Криму, щоб відвідати друга в Алушті, але потрапив у руки ФСБ. Харків’янина катувати і змусили обмовити кримських татар, яких він до того не знав. “Мене душили кульками, роздягали, били струмом, обливали водою, катували, примушували це сказати. Нестерпно було, довелося сказати те, що вони хотіли”, – розповів Стешенко. 6 серпня 2019 року політв’язень вийшов на свободу і повернувся до Харкова.

Хоча жертвою тортур і політично мотивованого переслідування може стати кожен, правозахисники звертають увагу на особливі групи ризику – українців, яким загрожує небезпека під час відвідування окупованого Криму та Росії. “Кожен, хто брав участь у подіях на Майдані, захищав Україну під час війни на Донбасі чи просто писав партіотичні заклики в соцмережах, може бути засуджений у Російській Федерації. Як ми бачимо із численних історій політв’язнів, ФСБ «полює» на українців на російській території, тому поїздки до країни-агресора небезпечні”,  – попереджає Олена Лисенко. 

А українцям, які зараз знаходяться на ґратами через сфабриковані Росією справи, важлива підтримка. В Харкові усі перехожі мали змогу доєднатися до акції та написати листа чи підписати листівку для політв’язнів Кремля. Після туру активісти глобальної акції #SaveOlegSentsov передадуть їх кожному адресату. На події також працював інформаційний намет, у якому поширювалася спеціально створена до акції тематична газета з інформацією та історіями політв’язнів.

“Якщо ви почули історії заручників Кремля та запитуєте себе, що можна зробити, запрошуємо вас приєднатися до кампанії #SaveOlegSentsov. Ми організовуємо акції по всьому світу, інформуємо міжнародні організації, проводимо марафони написання листів політв’язням, контактуємо через соціальні мережі із членами ПАРЄ та Європарламенту. Кожна людина може зробити свій внесок. Введіть хештег #SaveOlegSentsov у Фейсбуці прямо зараз та знайдіть нашу сторінку. Підпишіться на неї, щоб мати можливість долучатися до колективних дій”, – зазначила активістка глобальної акції #SaveOlegSentsov Олена Пономаренко.

Сама глобальна акція #SaveSentsov була започаткована для звільнення усіх заручників Кремля, яких незаконно утримують в Росії та на окупованих українських територіях Криму та Донбасу. Для їх звільнення потрібен потужний тиск Заходу. Окреме завдання кампанії в тому, щоб ці люди дожили до моменту звільнення. Для цього активісти #SaveOlegSentsov борються, щоб їх не катували, надавали медичну допомогу, допускали медиків, передавали листи тощо.

***

Харків – третє місто з 10-ти у регіональному турі на підтримку українських політичних ув’язнених та військовополонених “В’ЯЗНІ КРЕМЛЯ”. Організатори і партнери акції: правозахисні організації (Центр прав людини ZMINA, Кримська правозахисна група, Українська Гельсінська спілка з прав людини, Центр громадянських свобод, Крим-SOS), кампанія #SaveOlegSentsov, Об’єднання родичів політв’язнів Кремля. Метою акції є привернення уваги громадськості до українських політичних в’язнів, яких утримує російська влада, у тому числі кримських татар. Однією з головних ідей проведення акцій є підтримка самих політв’язнів та їхніх родин і прояв солідарності.