25 кримських політв’язнів із тяжкими діагнозами залишаються без належного лікування: КримSOS представила дослідження
6 години тому
ГО «КримSOS» представила аналітичне дослідження «Систематична відмова в медичній допомозі як інструмент репресій проти кримських політв’язнів». Ми задокументували стан здоров’я 25 кримських політв’язнів із найтяжчими діагнозами.
Ненадання медичної допомоги в російських місцях несвободи – це не окремі випадки, а система. Медична служба ФСВП рф фактично стала частиною каральної машини.
За даними Представництва Президента України в АР Крим, станом на квітень 2026 року кількість кримських політв’язнів сягнула 223, з них 155 – кримські татари. Ми проаналізували справи людей, яких окупаційна влада затримала та засудила у 2016-2024 роках. 20 із 25 – кримські татари, яких переслідують за статтею 205.5 КК рф через нібито участь у «Хізб ут-Тахрір». Ще 5 – етнічні українці, обвинувачені в держзраді, поводженні з вибуховими речовинами або збуті наркотиків.
12 випадків ми віднесли до категорії прямої загрози життю, решту 13 – до категорії високого ризику. Серед зафіксованого:
- щонайменше 3 онкологічні захворювання, зокрема пухлина мозку та рак печінки з метастазами;
- щонайменше 4 інсульти;
- критичне схуднення: 4 політбранці втратили у неволі від 22 до 30 кг;
- зараження гепатитом C безпосередньо в установах ФСВП (Руслан Месутов, Алі Мамутов, Тимур Ялкабов);
- випадки, коли через біль і відмову лікарів в’язні власноруч виривали собі зуби (Едем Смаілов, Еміль Зіядінов).
Замість лікування в’язням дають знеболювальні, а госпіталізацію переривають саме тоді, коли лікування починає діяти. Тяжкохворих людей поміщають до ШІЗО, хоча Правила Нельсона Мандели це прямо забороняють. Руслана Месутова в якутському ШІЗО покарали за те, що він вимагав свої аналізи: його змушували стояти по 16 годин на добу.
Ми також зафіксували, як влада рф маніпулює постановою уряду рф № 54, що формально дозволяє звільняти людей за станом здоров’я. Суди першої інстанції звільнили Ленура Халілова, у якого метастатичний рак печінки, та Олександра Сізікова, який повністю втратив зір. Але прокуратура оскаржила ці рішення, і обох повернули за ґрати. Халілова силоміць забрали з дому та етапували до Архангельської області.
Етапи на 8-13 тисяч кілометрів (Якутія, Камчатка, Мурманськ) ми розглядаємо як окрему форму жорстокого поводження. Вони розривають зв’язок в’язнів із родинами та адвокатами і підривають здоров’я людей ще в дорозі.
71-річна Галина Довгопола відбуває покарання у Владимирській області, де їй відмовляють в операції. Ми побоюємося, що вона може не пережити цієї зими.
У 2023-2025 роках у російських місцях несвободи загинули щонайменше троє кримських політв’язнів: Джеміль Гафаров, Костянтин Ширінг і Рустем Віраті.
КримSOS закликає:
- першочергово включати тяжкохворих політв’язнів до списків на обмін незалежно від того, за якими статтями їх засудили;
- звернутися до МКЧХ із проханням терміново моніторити конкретні установи (ВК-17, ВК-1, СІЗО-1 у Ростові) і звітувати про стан здоров’я кожного в’язня поіменно;
- запровадити персональні санкції проти суддів Південного окружного військового суду, керівництва ФСВП, начальників медчастин і прокурорів, які блокують госпіталізацію;
- перейти до формату «термінової дипломатії», щоб кожне судове засідання у справі хворого бранця Кремля супроводжували публічні заяви міжнародних лідерів.
Для тяжкохворих політв’язнів час – критичний ресурс.
Повну версію дослідження можна прочитати за посиланням.
Публікацію створено ГО КримСОС за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю ГО КРИМСОС та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.