«15 викрадених життів»: команда КримSOS презентувала виставку, присвячену жертвам насильницьких зникнень в окупованому Криму

Виставку організовано командою КримSOS в рамках інформаційної кампанії «Find&Free», що спрямована на пошук зниклих і звільнення незаконно затриманих мешканців та активістів у Криму і підтримку їхніх сімей. 

Ми приурочили її до Дня кримського спротиву російській окупації, який Україна відзначає 26 лютого.  

Мета нашої виставки — нагадати українському суспільству про викрадених в Криму активістів.

В рамках експозиції представлено 15 портретів та історій викрадених в окупованому Криму за час окупації людей, про долю яких нам досі нічого невідомо.  Це нелояльні до окупаційної влади українські та кримськотатарські активісти або родичі когось із них.

Це Тимур Шаймарданов, Сейран Зінедінов, Іслям Джеппаров, Джевдет Іслямов, Ескендер Апселямов, Мухтар Арісланов, Руслан Ганієв, Арлен Терехов, Ервін Ібрагімов, Ескендер Ібраїмов, Валерій Ващук, Іван Бондарець, Василь Черниш, Федір Костенко та Арсен Алієв.

«Ми бачимо, що все це зроблено (викрадення в Криму активістів — ред.) з єдиною метою — придушити опір кримськотатарського суспільства і змусити людей на півострові змиритися з окупацією», — сказала речниця Amnesty International в Україні Катерина Мітєва, яка взяла участь у відкритті виставки.

Катерина Мітєва

Російська окупаційна влада не проводила ефективних розслідувань зникнень активістів. У жодній зі справ про насильницькі зникнення окупаційна поліція не розглядала версію причетності російських силовиків, «Кримської самооборони» або інших підконтрольних РФ груп. Водночас, поліція намагається нав’язати альтернативні версії зникнення, наприклад, виїзд воювати в Сирію чи комерційні конфлікти. 

«Окупаційна влада, не дуже поспішала розпочинати ці розслідування. Найбільш ефективним є розслідування, розпочате  у найперші дні, коли це відбулось. Якісь активні дії (російського слідства щодо цих справ, — ред.) починалися через рік у найкращому випадку. Ці справи постійно закривалися. Родичам доводилося постійно проходити через психологічний бар’єр — змушувати владу щось робити. За 7 років обвинувачень не пред’явлено жодній особі по цих справах», — сказала під час відкриття виставки юристка Української Гельсінської спілки з прав людини Анастасія Мартиновська.

Анастасія Мартиновська

Варто зазначити, що за насильницькі зникнення в Криму несе відповідальннысть саме влада РФ, адже з 27 лютого вона встановила над півостровом свій повний контроль. Це, зокрема, своїм рішенням від 14 січня 2021 року визнав Європейський суд з прав людини.

«Наша організація підтримує всі зусилля, які докладають українські органи державної влади, інші громадські організації для того, щоб змусити Росію розказати що сталося з Тимуром Шаймардановим та Сейраном Зінедіновим, яких викрали в Сімферополі, а сигнали їхніх телефонів згодом виявили аж у Євпаторії. В яких умовах зараз утримується Ервін Ібрагімов, якого викрали на об’їзній дорозі Бахчисарая у травні 2016 року? Хто зкидав телефонні дзвінки Ескендеру Апселямову увечері 3 жовтня 2014 року? Хто були ті люди, які посадили Арсена Алієва в автівку на сакському автовокзалі 11 квітня 2016 року? Ми хочемо дізнатися в Росії всі обставини цих 15 випадків насильницьких зникнень. Ми будемо задіювати всі можливі інструменти аби винні були притягнуті до відповідальності!», — сказав під час відкриття виставки аналітик КримSOS Євгеній Ярошенко.

Євгеній Ярошенко

Наприкінці презентації було показано документальний фільм «Рік без Ервіна», присвячений пошуку зниклого Ервіна Ібрагімова.

Виставка «15 викрадених життів» триватиме до 4 березня.

Всього, за даними КримSOS, за весь час російської окупації жертвами насильницьких зникнень в Криму стали 44 людини, 23 з них були викрадені, але пізніше знайдені живими. Шестеро — були знайдені мертвими.

Нагадаємо, що 1 грудня 2020 року команда КримSOS презентувала звіт «Насильницькі зникнення в Криму за період окупації Російською Федерацією в 2014-2020 роках».