Зміни в поданні заяв до Реєстру збитків: що потрібно знати? 

Наприкінці листопада Кабінет Міністрів України вніс зміни до Порядку подання заяв до Реєстру збитків про відшкодування збитків, втрат чи шкоди, що завдані агресією рф проти України. Які були передумови для запровадження таких змін та що передбачає оновлений механізм подання заяв — дізнавайтесь у статті КримSOS. 

Потреба внесення змін до Порядку зумовлена розширенням переліку категорій, що передбачають можливість подання заяви про завдану шкоду.  Серед нових категорій фігурують наступні: 

• вимушене внутрішнє переміщення; 

• смерть близького члена сім’ї; 

• зникнення безвісти близького члена сім’ї. 

В новій редакції до категорій було винесено також “пошкодження або знищення об’єктів житлового нерухомого майна”. Така позиція була наявна у попередній редакції, однак звучала як пошкодження або знищення об’єктів нерухомого майна. І в попередній, і в чинній редакціях мається на увазі саме житлове нерухоме майно. 

Головні зміни  

Механізм подання заяв до Реєстру збитків, спричинених російською агресією, зазнав кількох важливих змін, серед яких можна відзначити розширення переліку кримінальних правопорушень, про відсутність вироків у зв’язку з якими заявник має повідомити у своїй заяві. Відповідно до нової редакції Порядку, до вже наявного переліку кримінальних правопорушень були додані наступні склади злочинів: 

• передача або збирання відомостей, що становлять службову інформацію, зібрану у процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни;  

• незаконне переправлення осіб через державний кордон України;  

• порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї;  

• незаконне перетинання державного кордону України;  

• порушення правил міжнародних польотів. 

Крім того, з огляду на розширення переліку категорій заяв, згаданий Порядок тепер передбачає ким і які саме відомості та документи мають подаватися у перелічених вище категоріях заяв. Так, заявником може бути фізична особа – громадянин України, який має повну цивільну дієздатність, а не лише особа, яка досягла 18-річного віку. Це важливо, оскільки особа може отримати повну цивільну дієздатність і до досягнення нею 18-річного віку. Таким чином, новою редакцією Порядку передбачено в тому числі подання заяв дітьми з повною цивільною дієздатністю і ця зміна стосується всіх категорій заяв. Чи є наразі така можливість на практиці на порталі «Дія» — під питанням.  

Також явним вдосконаленням є зазначення в пункті 7 Порядку переліку державних реєстрів і вказівки про те, які саме відомості отримуються з цих реєстрів. А також застереження про те, що заявник несе відповідальність за правдивість усіх інших внесених відомостей та поданих документів.   

Основні аспекти подання заяви в категорії «Пошкодження або знищення об’єктів житлового нерухомого майна» 

Процедура подання заяви у категорії «Пошкодження або знищення об’єктів житлового нерухомого майна» залишається такою ж, як і в попередній редакції Порядку. 

Власник майна, знищеного або пошкодженого з 24.02.2022, яке знаходиться (або знаходилося до знищення) на міжнародно визнаній території України, подає чітко визначений перелік відомостей та документів для встановлення наявності у нього права власності, технічних характеристик приміщення, відомостей про його місцеперебування, кількість проживаючих у ньому осіб тощо, а також на підтвердження факту завданої шкоди та її обсягів, як і на підтвердження суми, витраченої на ремонт (за наявності) і вказує розмір бажаної компенсації, та вже отриманої компенсації від держави Україна, якщо він її отримував.   

Заява щодо пошкодження або знищення об’єктів житлового нерухомого майна подається окремо для кожного пошкодженого або знищеного об’єкта. Заявником може бути власник або співвласник нерухомого майна, яке постраждало внаслідок збройної агресії російської федерації проти України. У разі спільної власності заяву подають усі співвласники щодо частки, що належить кожному з них, без необхідності отримувати згоду інших співвласників. 

Заява повинна відповідати кільком основним вимогам: 

• Пошкоджений або знищений об’єкт має бути розташований на території України в межах міжнародно визнаних кордонів, включаючи територіальні води, і постраждати від міжнародно-протиправних дій російської федерації після 24 лютого 2022 року. 

• Заявник повинен мати підтверджене право власності на об’єкт житлового нерухомого майна. 

Для подачі заяви через портал «Дія» необхідно внести ряд відомостей, зокрема: 

1. Реєстраційний номер об’єкта в Державному реєстрі майна, що підтверджує пошкодження або знищення внаслідок бойових дій, терористичних актів чи диверсій. 

2. Тип об’єкта, його опис, площа, кількість поверхів, а також інформація щодо технічного стану будівлі. 

3. Адреса об’єкта та геопросторові координати (за наявності). 

4. Інформація про те, чи є об’єкт культурною спадщиною, і скільки осіб проживало в об’єкті житлового нерухомого майна.  

5. Інформація щодо типу події, що спричинила пошкодження або знищення об’єкта, її опис і дата. 

До заяви також додаються акти комісійного обстеження, звіти про технічне обстеження, акти та звіти оцінки майна. Якщо в заяві зазначено відмову в проведенні державної реєстрації права власності, до неї додаються документи, що підтверджують право власності на нерухомість. 

Заявник має можливість додати додаткові матеріали, що підтверджують факт і розмір збитків, що були завдані пошкодженням чи знищенням майна. 

Основні аспекти подання заяви в категорії «Вимушене внутрішнє переміщення» 

Заява в категорії «Вимушене внутрішнє переміщення» подається внутрішньо переміщеною особою індивідуально, тобто кожен заявник подає заяву за себе. Якщо заяву необхідно подати в інтересах малолітніх чи неповнолітніх дітей, її подають батьки або законні представники. 

Важливо й те, що заяву можна подати лише за умови, що внутрішнє переміщення особи відбулося після 24 лютого 2024 року в межах України, зокрема, внаслідок міжнародно-протиправних дій російської федерації. Це включає переміщення через агресію чи порушення територіальної цілісності держави. 

Окрім анкетних даних, заявник має надати наступну додаткову інформацію: 

1. Дата внутрішнього переміщення;  

2. Зареєстрована адреса проживання на момент внутрішнього переміщення;  

3. Адреса фактичного проживання після внутрішнього переміщення;  

4. Обставини, що спричинили внутрішнє переміщення;  

5. Відомості про повторне внутрішнє переміщення (за наявності);  

6. У разі добровільного повернення до покинутого місця проживання – дата такого повернення;  

7. Відомості про взяття на облік як ВПО, дата та номер довідки;  

8. Анкетні відомості про членів родини, переміщених разом із заявником. 

Особливості подання заяви в категорії «Смерть близького члена сім’ї» 

Заява в категорії «Смерть близького члена сім’ї» подається кожним близьким членом сім’ї померлого окремо. До близьких членів сім’ї відносяться чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням. Також близькими членами сім’ї є особи, які спільно проживають, мають спільний побут, взаємні права та обов’язки та підтримують фактичні шлюбні відносини. 

Заяву також може подати інша особа, яка не є безпосереднім членом сім’ї, за умови подання документальних доказів, що підтверджують законний інтерес у поданні такої заяви. 

Заява подається за умови, що смерть близького члена сім’ї відбулася на території України або за її межами з 24 квітня 2022 року внаслідок міжнародно-протиправних дій російської федерації проти України. Якщо смерть сталася за кордоном, заявник повинен надати документи, що підтверджують цей факт. У разі смерті в Україні, заявник надає актовий запис про смерть. 

Заявник може подати заяву також в інтересах спільної дитини (його і померлої особи), якщо це має відношення до його прав. 

Окрім анкетних даних заявника та померлої особи, в заяві необхідно вказати такі відомості: 

1. Дата і місце смерті;  

2. Реквізити документа, що підтверджує смерть особи;  

3. Спорідненість заявника з померлим членом сім’ї;  

4. Відомості про обставини смерті близького члена сім’ї, включаючи медичну причину смерті (за наявності), те, чи був заявник свідком події, що спричинила смерть члена сім’ї, відомості про відповідні судові справи або розслідування правоохоронних органів). 

Особливості подання заяви в категорії «Зникнення безвісти близького члена сім’ї» 

Заяву в категорії «Зникнення безвісти близького члена сім’ї» може подати кожен близький член сім’ї окремо. Заяву можна подати за умови, що зникнення безвісти особи відбулося з 24 лютого 2022 року на території України. Якщо останнє відоме місце перебування особи було за межами території України, то зникнення має бути безпосередньо пов’язане з подією, що сталася на території України. 

Заявник може подати заяву також в інтересах спільних дітей, якщо вони є спільними дітьми заявника і особи,  яка зникла безвісти. 

Окрім анкетних відомостей про заявника та особу, яка зникла безвісти, в заяві мають бути вказані такі дані: 

1. Приблизна дата зникнення безвісти;  

2. Останнє відоме місцезнаходження;  

3. Тип та опис події, за якої відбулося зникнення безвісти;  

4. Інформація про внесення відомостей про особу, зниклу безвісти, до реєстру осіб, зниклих безвісти;  

5. Відомості про відповідні судові справи або розслідування правоохоронних органів. 

Прогалини, що потребують доопрацювання 

1. Питання встановлення факту смерті близького члена сім’ї на території рф  

Чи вимагається визнання обставин (юридичних фактів), викладених у документах, виданих певним державним органом рф (або окупаційним органом на ТОТ) в суді України для того, щоб додати цей документ до заяви особи про завдану шкоду у відповідній категорії в «Дії»? В розумінні того, що ця заява подається не до держави Україна, а до Ради Європи, то логічно було б не вимагати визнання таких обставин в суді, однак позиція держави Україна з цього питання може бути іншою і ці документи, без встановлення судом викладених у них фактів, можуть не прийматися до заяви.   

2. Питання визначення міжнародно-протиправних дій рф в Україні або проти України 

В кожній категорії заяв зазначено, що заява подається за умови, якщо події виникли внаслідок міжнародно-протиправних дій рф. У зв’язку з цим виникає логічне питання: як оцінюються дії рф? 

Наведемо умовний кейс: внаслідок позаштатного спрацювання ракети ППО, яка була запущена для збиття ракети “Кинджал”, випущеної по будівлі військової частини в м. Києві, ракета ППО не вибухнула в повітрі і впала на житловий будинок, знищивши декілька квартир на верхньому поверсі.   

Або ще один кейс: силами ППО зс рф було підбито український військовий літак, який впав на житлові будинки намагаючись повернутися на аеродром.  

Якщо розглядати ці події в контексті МГП, то зс рф діяли в рамках МГП, але наслідки, які ці дії мали на цивільне населення, – це проблеми України, так само як і можливі наслідки некоректного спрацювання ракети ППО, неправильні дії пілота тощо. З іншого боку, сам факт вторгнення рф на територію України є міжнародним  злочином.   

З наведеного виникає питання – чи всі подальші військові дії рф на території України розглядатимуться РЄ, як “міжнародно-протиправні”, або лише ті, які порушують норми МГП.   

Запровадження змін до Порядку є важливим кроком у процесі забезпечення прав потерпілих осіб, адже вони враховують більше видів збитків і життєвих ситуацій. А саме: розширено категорії заяв, уточнено вимоги до подання документів і внесено зміни до порядку подання заяв, що дозволить забезпечити більш детальний і чіткий процес відшкодування збитків. Проте ці зміни також збільшують складність процедурної частини через великий перелік документів. Успішність цих змін залежатиме від ефективності роботи відповідних сервісів, зокрема порталу «Дія», та від того, наскільки Уряд забезпечить доступність і прозорість процедур для заявників.