Будівництво фортифікаційних споруд, руйнування стічних колекторів та масштабна рекреаційна експлуатація несуть найбільшу шкоду екології Криму
10 / 10 / 2024
Сувеніри з червонокнижних рослин, вирубка лісів, забруднення моря та засекречені пожежі. Громадська організація КримSOS провела брифінг, де презентувала екологічне дослідження «Довкілля Криму: зміни та втрати в період повномасштабної війни».
До дискусії про екологічну ситуацію в окупованому Криму долучилися експерт природоохоронних територій, Голова Правління ГО «Українська природоохоронна група» та учасник UWEC Work Group Олексій Василюк, екологічна журналістка Онлайн медіа рішень «Рубрика» та EcoRubric, експертка та журналістка UWEC Work Group Вікторія Губарева та дослідник впливу бойових дій на дику природу, експерт «Української природоохоронної групи» Віктор Пархоменко.
«За всю відому історію Криму ще ніколи стан довкілля не був настільки поганим, а природа так не потерпала від негативних антропогенних факторів. Зокрема, це спричинила низка змін, запроваджених окупаційною владою: військові навчання на природоохоронних територіях, будівництво Керченського мосту і траси «Таврида», у зв’язку з чим проводилась тотальна вирубка лісів», – зазначив Олексій Василюк.
Поміж інших екологічних загроз природному середовищу півострова експерт виділив саме забруднення моря. Віктор Пархоменко розповів, що на морське середовище негативно впливає саме мілітаризація: затоплення кораблів, потрапляння у море токсичного ракетного палива та великої кількості снарядів. Адже боєприпаси, що опинилися у воді, містять вибухову речовину, у складі якої наявні важкі метали: нікель, свинець, олово, цинк та інші. Експерти також представили супутникові знімки нафтових плям у Чорному морі, довжина яких стартує від двох кілометрів.
Віктор підкреслив, що на екосистему півострова чинять вплив і пожежі, втім більшість з них замовчується через загоряння на військових об’єктах під час запусків ракет чи роботи систем ППО. Крім того, кримські ландшафти потерпають від будівництва фортифікаційних споруд.
«При загальній протяжності ідентифікованих нами траншей, яка складає 71,5 км, площа уражених оселищ в межах територій Смарагдової мережі становить 1,43 кв. км. У більшості випадків це узбережжя та прибережні степи і солончаки. Саме прибережна смуга вздовж морів є однією з найцінніших територій, важливих для охорони видів і біотипів», – додав експерт.
Серед основних факторів, які впливають на виснаження природних ресурсів, Олексій Василюк виділив вирубку лісів, засолення ґрунтів та забруднення води й повітря. Так, лише за 2022 рік працівниками окупаційного Мінприроди Криму було прийнято позитивні рішення щодо зносу понад 30 тисяч зелених насаджень.
За час окупації Криму також легалізували торгівлю надрами та біоресурсами півострова. Крім того, стала можливою оренда природних територій для полювання та рекреації, а також ліцензії на відстріл тварин через смартфон.
Вікторія Губарева зазначила, що в зоні ризику перебувають і червонокнижні рослини Криму. Вона підкреслила, що ті види, які містяться в Криму і занесені в Червону книгу України, не можуть бути занесені в Червону книгу рф, тому після окупації півострова втратили свій охоронний статус. Деякі з них сьогодні на межі зникнення, оскільки окупанти, до прикладу, виготовляють з таких рослин сувеніри.
Шкоди природі завдає навіть масштабна забудова.
«За останні два роки в Криму побудували понад 2 мільйони метрів квадратних житлових споруд за державні кошти росії. Це говорить про те, що розбудова цих житлових комплексів має робитись із розумом, оскільки будинок потребує цілої інфраструктури навколо себе. Натомість цього не відбувається. Неконтрольована тотальна забудова несе колосальну шкоду для довкілля Криму в довгостроковій перспективі», – наголосила Вікторія.
Також на брифінгу обговорили перспективи водозабезпечення Криму. Олексій запевнив, що це можливо реалізувати повністю завдяки місцевим водним ресурсам.
«Роки окупації дозволили нам зрозуміти, що Крим можна адаптувати до відсутності Північнокримського каналу. Це значить, що після деокупації можна не в паніці думати, як качати з Дніпра воду в Північнокримський канал, навпаки – набудувати водогони, які доповнять місцеві ресурси і отримати кліматично адаптований сучасний Крим, який матиме потрібну кількість води», – зазначив він.
Нагадаємо, раніше КримSOS презентувала дослідження «Довкілля Криму: зміни і втрати за час окупації» Частина І. Знищення дикої природи. Деталі нового дослідження дізнавайтесь за посиланням.