Правозахисники закликають звільнити важкохворого політв’язня Тофіка Абдулгазієва

Протягом останніх семи місяців стан здоров’я засудженого до 12 років у колонії суворого режиму кримського політв’язня Тофіка Абдулгазієва вкрай важкий. Під час перебування у місцях несвободи його здоров’я значно погіршилося, враховуючи наявність хронічних хвороб, які загострилися через погані умови тримання під вартою. У липні 2023 року Тофіка Абдулгазієва етапували до в’язниці Верхньоуральська Челябінської області РФ, що за 2700 км від його дому. Після етапування він почав стрімко втрачати вагу і постійно скаржився на сильний біль у суглобах. 

У березні 2024 року стан здоров’я Абдулгазієва різко погіршився, через що його у критичному стані вивезли до тюремної туберкульозної лікарні №3 у Челябінську, де через два тижні він потрапив у реанімацію. Пізніше в Абдулгазієва були діагностовані 8 хвороб: туберкульоз, двостороння пневмонія, малий лівосторонній гідроторакс (рідина у легенях), анемія, синдром сполучнотканинної дисплазії з ураженням мітрального клапана (хвороба серця), хронічна серцева недостатність, гастрит, нефролітіаз (камені у нирках). Деякі з цих захворювань входять у перелік таких, які перешкоджають триманню під вартою відповідно до законодавства Російської Федерації (ПП РФ №54 від 6 лютого 2004 року “Про медичний огляд засуджених, що подаються до звільнення від відбування покарання у зв’язку із хворобою”).

Одразу після встановлення критичного діагнозу політв’язня, у квітні 2024 року сторона захисту направила в суд клопотання з вимогою до Федеральної служби виконання покарань (ФСІН) звільнити Тофіка Абдулгазієва, де адвокати зазначили, що у кримського татарина діагностовано хворобу, яка входить до переліку захворювань, що перешкоджають відбуванню терміну у виправних установах. 8 липня 2024 року повинен був відбутися розгляд клопотання, проте оголошення рішення суду було перенесено на 6 серпня, нібито через технічні причини. Крім того, стало відомо, що сторона обвинувачення провела медичну експертизу лікарської комісії, у висновку якої вказано, що в Абдулгазієва відсутні хвороби, які зазначені у переліку відповідної постанови РФ, через що його не можуть звільнити. 

Тофік Абдулгазієв був активістом громадського об’єднання «Кримська солідарність», звукооператором, учасником проєкту «Кримське дитинство». Також займався передачею продуктів у СІЗО політв’язням, відвідував суди з політично мотивованих справ, приходив підтримати співвітчизників на обшуки у їхніх будинках. Та після другого обшуку у його будинку, 27 березня 2019 року Абдулгазієва заарештували за необґрунтованими звинуваченнями та засудили у сфабрикованій справі про нібито участь у терористичній організації. Того дня відбулася наймасовіша хвиля свавільних обшуків у будинках інших кримських татар, після якої 23 громадянські журналісти та активісти були затримані.

Російська Федерація як держава-окупант частини території України та сторона міжнародного збройного конфлікту зухвало ігнорує норми міжнародного гуманітарного права та систематично порушує права людини щодо українських громадян, які знаходяться під захистом Конвенції про захист цивільного населення під час війни. Політично мотивованими переслідуваннями, свавільними ув’язненнями, незаконними судилищами на території окупованого Криму, депортаціями політув’язнених та ігноруванням їхнього становища у місцях несвободи, Росія систематично порушує взяті на себе зобов’язання відповідно до міжнародного гуманітарного права та міжнародного права захисту прав людини.

Протягом останніх років російської окупації Криму правозахисники зафіксували безліч випадків, пов’язаних із байдужістю працівників пенітенціарної системи та суддів щодо стану здоров’я політичних в’язнів та їхніх потреб у медичній допомозі. Багатьом політичним в’язням в окупованому Криму та на території Росії неодноразово відмовляли у терміновій госпіталізації та доступі в ліках попри гостру потребу, не надавали необхідну медичну допомогу, ігнорували скарги щодо відсутності меддопомоги, а суди залишали в силі вироки судів попередніх інстанцій, які зокрема стосувалися незаконно засуджених важкохворих та людей з інвалідністю. 

Через систематичне ігнорування проблем зі здоров’ям суддями та співробітниками пенітенціарних установ у російських місцях несвободи вже померли двоє кримських олітичних в’язнів — Джеміль Гафаров і Костянтин Ширінг. Такого роду бездіяльність, зневажливе ставлення посадових осіб РФ та нехтування станом здоров’я політв’язнів створює серйозну загрозу їхньому життю, що у результаті може призвести до непоправних наслідків.

Ми закликаємо російську владу:

• звільнити Тофіка Абдулгазієва через його критичний стан здоров’я та відпустити інших політв’язнів, незаконно утримуваних на території тимчасово окупованого Криму, інших тимчасово окупованих територіях України та на території Російської Федерації;
• припинити застосовувати кримінальне законодавство Російської Федерації на тимчасово окупованих територіях України;
• припинити переслідування людей на тимчасово окупованих територіях через політичні погляди, журналістську діяльність, активізм та релігію.

Ми закликаємо українську владу:

• внести Тофіка Абдулгазієва до списків на обмін та активно адвокатувати питання його звільнення;
• виробити ефективний механізм звільнення свавільно затриманих цивільних осіб та адвокатувати питання їхнього повернення;
• ефективно підтримувати сім’ї політичних в’язнів та вдосконалити механізм визнання людей позбавленими волі внаслідок російської агресії.

Ми закликаємо міжнародну спільноту:

• направити запит Уповноваженій з прав людини Російської Федерації Тетяні Москальковій з вимогою звільнення Тофіка Абдулгазієва через його критичний стан здоров’я (Moskalkova@ombudsmanrf.ru);
• виступити медіатором у процесі звільнення чи свавільно утримуваних цивільних осіб;
• всіляко підтримувати Україну у звільненні всіх тимчасово окупованих територій, зокрема АР Крим та м. Севастополя;
• запровадити персональні санкції проти осіб, причетних до жорстокого і нелюдського повводження з Тофіком Абдулгазієвом та усіма свавільно затриманими цивільними особами;
• запровадити дієвіші секторальні санкції проти різних галузей економіки РФ, які забезпечують фінансову основу для ведення агресивної війни проти України;
• запровадити санкції проти тих економічних суб’єктів з різних країн світу, які дозволяють державі-агресору обходити існуючі обмеження;
• всебічно підтримувати Україну для гарантування деокупації територій в межах її міжнародно визнаних кордонів.