Research on the state of the environment in Crimea. Highlights

Російська окупація створила низку ризиків і проблем для унікальної дикої природи Криму. Будівництво Керченського мосту і траси “Таврида”, а також масштабні військові навчання призвели до знищення рідкісних видів тварин і рослин, природоохоронних територій і ландшафтів, хімічного забруднення моря, ґрунту і повітря. З приходом окупаційної влади, в Криму почалися неконтрольовані рубки дерев і вилов риби. Забудова та огородження морського узбережжя знищили природні місця існування та міграції прибережної флори і фауни. Десятки гектарів природоохоронних територій були позбавлені цього статусу внаслідок різниці українського і російського законодавчого регулювання. Унікальні рослини і тварини цих територій залишилися без захисту, деякі – в небезпеці повного знищення. 

Чи не найбільш руйнівний вплив на дику природу Криму спричинило будівництво Керченського мосту та траси «Таврида». Щоб оминути необхідність схвалення будівництва мосту екологічною експертизою, Росія навіть прийняла спеціальне законодавство. Тепер міст спричиняє забруднення моря через транспорт, який ним рухається, і створює загрозу порушення екологічного балансу Азовського моря. Відбуваються незворотні зміни гідрогеологічних процесів – коливання рівня води, її нагрівання і охолодження, динаміки течій і рівня солоності. Унікальна флора і фауна Азовського моря, надчутливі до найменших змін середовища, опинилася під загрозою поступового знищення. Це, зокрема, два червонокнижні види дельфінів, кілька видів риб, крабів, і птахів, що мігрують через Керченську протоку. Через шумове забрудненням моря вібраціями від транспорту почастішали випадки викидання дельфінів на берег. Взимку міст блокує рух криги, що загрожує його руйнуванням і ще більшою шкодою довкіллю

Дельфін білобочка, занесений до Червоноїкниги України.

Для забезпечення будівельних матеріалів на спорудження траси «Таврида» були розроблені десятки кар’єрів. Кар’єри з видобутку щебня зруйнували цілі невеликі гори. Кар’єри з видобутку піску знищили велику кількість природних ландшафтів. Так,через видобуток піску була повністю знищена Бакальська коса, яка є частиною Кримського природного заповідника. Для будівництва траси використовувався також високотоксичний пісок із захисного валу шламосховища на Керченському півострові. Вздовж прокладеної траси знищено велику кількість лісових насаджень.

Неконтрольоване збільшення морського промислу окупаційною владою загрожує докорінною зміною екосистеми Азовського і Чорного морів через порушення ланцюгів харчування морських істот.

Росія регулярно проводить в Криму військові навчання, які мають катастрофічний руйнівний вплив на природу. На сотнях гектарів природних територій, перетворених на полігони, практично знищена рослинність і тваринний світ через випробування військової техніки і боєприпасів. Навчання проводяться навіть на природоохоронних територіях, як от Опуцький природний заповідник. Це загрожує повним знищенням рідкісним для України видам птахів і єдиній у в світі популяції тюльпана Геснера. Використання боєприпасів призводить до надзвичайно інтенсивного хімічного забруднення ґрунту та повітря, перетворюючі території новостворених полігонів на абсолютно непридатні для рекреації і господарської діяльності. Найбільша кількість боєприпасів випробовується в морі, що призводить до знищення тваринного і рослинного світу, а також хімічного забруднення моря.

Вибух вакуумної бомби під час навчань «Кавказ-2016» на «полігоні» «Опук». (фото: gazeta.ru) 

Окупація Криму призвела до послаблення охорони територій природно-заповідного фонду України (ПЗФ). Через застостування в Криму російського законодавства охоронний статус 8,3 % ПЗФ Криму було послаблено.

В деяких ПЗФ розпочалося будівництво або рубки під виглядом благоустрою, і навіть скидання сміття. З початком окупації Криму, Україна втратила контроль над більш ніж 30% всіх своїх природних заповідників – категорії ПЗФ з найбільш суворим режимом охорони. Один із найцінніших заповідників України – Кримський природний заповідник – був позбавлений цього статусу з 2018 р. Тепер там дозволена вирубка дерев, рекреація і будівництво.

Сосна Станкевича (фото:hvorast.ru)

Застосування російського окупаційного законодавства призвело до послаблення охорони і вимирання рідкісних видів флори і фауни. З усіх українських червонокнижних видів, в Криму є 37,4% видів рослин; 57,8% грибів і лишайників; і 57,8% тварин. На території України майже половина з них зустрічаються тільки в Криму. 44 види рослин, один вид лишайника та 19 видів тварин існують лише Криму і більше ніде у світі. Більшість кримської червонокнижної флори і фауни не занесені до Червоної книги Росії і після окупації втратили будь-який захист. Так, сосна Станкевича, що росте лише в Криму, безконтрольно вирубується заради деревини і для розчистки місцевості під будівництво. Через знищене середовище існування двох унікальних для України кримських молюсків, вони вимерли як вид. Проєкти перекидання гірських річок для питного і сільськогосподарського використання створюють загрозу існуванню річкової флори і фауни, яка зустрічається тільки в Криму і знаходиться під загрозою вимирання.

Забудова та огородження морського узбережжя, окрім обурення місцевого населення і туристів, спричиняє руйнівний вплив на флору і фауну кримського узбережжя: збіднюється біорізноманіття, зменшується популяцій диких видів тварин та рослин. Так, забудова призводить до фізичного знищення прибережних біотопів і руйнування місць міграції перелітних птахів, що ускладнює чи навіть унеможливлює їхній переліт. Створення набережних і огородження пляжів обмежують пересування наземних тварин і стає причиною їхньої загибелі.  

 Паркан на пляжі в Ласпі, Крим. (фото: ru.krymr.com)

Якщо Росія терміново не припинить бездумну експлуатацію природи Криму, описані негативні наслідки окупації невпинно прогресуватимуть. Тим часом уже заподіяна шкода унікальній дикій природі Криму є катастрофічною і в більшості випадків непоправною. Українська влада і громадянське суспільство мають об’єднати зусилля з документування фактів заподіяння шкоди довкіллю півострова. Для злагодженої взаємодії державних органів, екологів та правозахисників необхідно створити міжвідомчу робочу групу. Вона має займатися документуванням шкоди довкіллю і порушень екологічних прав людини, а також обрахуванням збитків, завданих довкіллю Криму окупаційною владою. Така систематизована інформація буде важелем впливу на Росію в рамках механізмів ООН, створить основу позовів проти Росії у міжнародних судових органах. Послідовна адвокація проблем кримського довкілля на міжнародних майданчиках сприятиме збільшенню дипломатичного тиску на Російську Федерацію з метою припинення військових навчань, рубок лісів і вилову риби; допуску на півострів українських і міжнародних механізмів моніторингу стану довкілля; дотриманню Росією своїх міжнародних зобов’язань в гуманітарній сфері, сфері охорони довкілля і екологічних прав людини.

З повним текстом першої частини нашого дослідження ви можете ознайомитись тут.