Заява правозахисних організацій до Дня пам’яті жертв депортації кримських татар

18 травня в Україні та світі вшановують пам’ять жертв геноциду кримськотатарського народу 1944 року. Це був один з найганебніших  злочинів радянського тоталітарного режиму. Вже у перші роки вигнання внаслідок голоду, антисанітарії, захворювань і каторжних робіт загинуло понад 46% депортованих кримських татар. Верховна Рада України визнала події 1944 року геноцидом кримськотатарського народу.

У 2014 Росія – держава, що вважає себе правонаступницею Радянського Союзу, окупувала Крим. З перших днів окупації, російська влада знову, як і 70 років тому, почала переслідувати кримських татар і буквально витісняти корінний народ зі своєї Батьківщини, через нелояльність Російській окупаційній владі. Лише упродовж першого року окупації більше 150 кримських татар стали жертвами політично вмотивованих переслідувань. У перших роках тимчасової окупації півострова 16 кримських татар стали жертвами насильницьких зникнень. Шестеро з них пізніше були знайдені мертвими, а про долю 10 досі нічого не відомо.  У 2016 р. Росія визнала Меджліс кримськотатарського народу, представницький орган народу,  екстремістською організацією і заборонила його діяльність.

З  метою захисту прав кримських татар Верховна Рада України ухвалила Постанову № 1140-18 «Про Заяву Верховної Ради України щодо гарантії прав кримськотатарського народу у складі Української Держави», якою визнала кримських татар корінним народом України та гарантувала їхнє право на самовизначення в складі України. 

На сьомому році окупації, ми, представники громадянського суспільства України, з обуренням і розпачем змушені констатувати, що переслідування кримських татар не припиняється. Наразі 97 кримських татар піддаються політично вмотивованому кримінальному переслідуванню, 80 з них перебувають за гратами. Кримськотатарських активістів засуджують за сфабрикованими звинуваченнями в участі у терористичній діяльності  до десятків років позбавлення волі. В радянські часи Кремль закидав кримським татарам посібництво нацистам, зараз із усього кримськотатарського народу він робить “терористів” і “екстремістів”. Протягом останніх двох років, більше половини всіх політично вмотивованих обшуків в Криму проходили у кримських татар.  Обшуки стали настільки частими, що, за словами однієї з жінок-свідків, деякі кримськотатарські жінки сплять в своїх хіджабах в очікуванні ранкових рейдів. Чоловіки жартують: якщо прокинувся не через обшуку — ранок можна вважати хорошим. Напередодні пам’ятних дат кримськотатарського народу, активістів залякують попередженнями про неприпустимість порушення закону. Дружин і матерів політв’язнів переслідують за одиночні пікети на підтримку своїх рідних, мечеті обшукують, а нелояльних окупаційному режиму імамів переслідують за їхню релігійну діяльність. 

Сьогодні кримськотатарський народ живе в Криму в атмосфері постійного страху арештів, обшуків, нових ганебних звинувачень і ненависті. Ми, правозахисні організації України, засуджуємо переслідування кримськотатарського народу в Криму і наголошуємо, що такі дії російської окупаційної влади є злочином проти людяності  (ст. 7(1)(h) Римського статуту Міжнародного кримінального суду 1998 р.).

Ми Вимагаємо від Російської Федерації:

1. припинити порушення прав людини на тимчасово окупованій території АР Крим та м. Севастополь і зокрема переслідування кримських татар;
2. звільнити усіх кримських політичних в’язнів, забезпечити повне дотримання зобов’язань РФ як держави-окупанта відповідно до міжнародного гуманітарного права;
3. ефективно розслідувати випадки насильницьких зникнень в Криму та притягнути винних до відповідальності;
4. зняти заборону на діяльність Меджлісу кримськотатарського народу.

 Ми закликаємо іноземні держави та міжнародні організації:

1. Засудити депортацію кримських татар 1944 р. з Криму та визнати депортацію кримських татар у 1944 р. геноцидом кримськотатарського народу, здійсненим СРСР;
2. Посилити дипломатичний тиск на Російську Федерацію з метою припинення переслідування кримських татар та інших грубих порушень прав людини в окупованому Криму.
3. долучатися і всіляко сприяти роботі Кримської платформи

Громадська організація КримSOS

Центр громадянських свобод

Об’єднання родичів політв’язнів Кремля 

Центр прав людини ZMINA

Українська Гельсінська спілка з прав людини 

Медійна ініціатива за права людини

Центр Громадянської просвіти «Альменда»