Громадські організації закликають ВККС не чинити штучні перешкоди при формуванні Громадської ради доброчесності

З-поміж 14 організацій, які подали документи, Комісія ухвалила позитивне рішення про допуск лише двох. Решті Комісія надала час на усунення недоліків, які, на її думку, були допущені ГО у відповідних документах.

Ознайомившись із рішеннями Комісії, громадські організації вимушені констатувати, що серед зазначених недоліків є чимало таких, що не засновані на вимогах закону, не переслідують легітимної мети та можуть свідчити про створення ГО штучних перешкод для участі у формуванні ГРД.

Зокрема:

• у деяких випадках (ЦППР) Комісія не приймає результати фінансового аудиту, проведеного не в останні два роки, тоді як закон вимагає лише наявність звіту про проходження аудиту і не встановлює жодних часових проміжків його проведення;
• в інших випадках (ЦГС, ЦППР,) ВККС безпідставно вважає, що лише перші особи міжнародних організацій в Україні (Координатора ОБСЄ в Україні, ПРООН тощо) можуть давати рекомендації громадським організаціям,  тоді як закон не містить такої вимоги, а підписи посадових осіб міжнародних організацій здійснені в межах їхніх повноважень;
• необґрунтованою є позиція ВККС щодо визнання звітів за результатами фінансового аудиту чи аудиторських висновків такими, що подані без додержання вимог лише тому, що звіти підготовлені для конфіденційного використання та подання грантодавцям (КРИМСОС, ЦППР, ЦГС) (закон не встановлює жодних вимог щодо адресатів звітів і мети їх підготовки);
• ВККС не визнала копію звіту за результатами виконання проекту через відсутність підпису особи, уповноваженої на його підписання (ЦППР), хоча така вимога є безпідставною, оскільки закон вимагає надання копії, а не оригіналу звіту, а подана копія звіту була належним чином засвідчена уповноваженою особою;  
• закон “Про судоустрій і статус суддів” не вимагає розміщувати декларації кандидата до ГРД на сайті НАЗК, а до компетенції ВККС не належить антикорупційна перевірка декларацій (в тому числі наявності чи відсутності таких  на сайті НАЗК), тоді як щодо деяких організацій (ІПГД) зазначено, що відсутність таких декларацій на сайті НАЗК є підставою для недопуску.

Щодо документів інших ГО (ГЛК, Е+, НК, ТОМ14, ЦЕС, Центр ЮЕЙ) вимагається лише надання оригіналів певних документів або “оригінальний підпис”, тоді як із наданих належним чином фотокопій можна встановити усю необхідну інформацію. В деяких інших випадках (ДЕЮРЕ, НК) описки (помилкове зазначення по-батькові кандидата лише на одному з документів чи зазначення “щорічна декларація” після слів “декларація кандидата на посаду члена ГРД”) розглядаються Комісією як такі, що “є підставою для визначення документів такими, що подані без додержання вимог …  закону”.

Наголошуємо, що вимоги закону щодо надання документів встановлені з метою підтвердження досвіду, дійсної діяльності і спроможності громадських організацій сформувати ГРД. Перевірка Комісією цих документів має переслідувати цю легітимну мету і не має виходити за її межі.

Ще більше здивування викликають такі рішення Комісії з огляду на те, що низку організацій з аналогічними пакетами документів Комісія 2 роки тому допустила до участі в Зборах ГО із формування ГРД без жодних зауважень. Комісія також не вважає порушенням неподання належних декларацій кандидатами на посаду суддів антикорупційного суду і до суду з питань інтелектуальної власності.

Ми занепокоєні тим, що на початку співпраці з ВККС щодо формування другого складу ГРД ми зіткнулися з таким підходом. Водночас, ГО докладуть усіх зусиль, щоб урахувати побажання Комісії щодо оформлення документів у визначений строк, наскільки це можливо.

Втім, у разі збереження такого підходу ВККС до оцінки документів зберігається великий ризик безпідставної відмови досвідченим і спроможним ГО в участі у Зборах і як наслідок — формування неповного складу, затягування, а то й узагалі неможливості створення ГРД як форми участі громадськості у доборі й оцінюванні суддів.

У зв’язку з цим закликаємо ВККС:

• уважно розглянути повторно всі пакети документів ГО, в тому числі й документи, які будуть надані додатково;
• оцінити документи, надані організаціями, виключно на підставі вимог закону, неупереджено, уникаючи безпідставного формалізму;
• допустити до участі у Зборах всі ГО, досвід і спроможність яких підтверджені наданими ними документами;
• переглянути рішення щодо низки ГО (вказаних у цій заяві) в частині визнання документів такими, що подані без додержання вимог закону, передусім там, де закон не встановлює відповідних вимог.

Громадський люстраційний комітет

Ініціатива Е+

Крим СОС

Нова країна

ТОМ 14

Фундація DEJURE

Центр громадянських свобод

Центр економічної стратегії

Центр політико-правових реформ

Центр UA