Пам’ятаю, як вона сміючись казала: «Тепер паспорт я ховаю на найвищій шафі в квартирі!»

Січень 19, 2016 17:41 0 2035 Юлія Федотовських
Ми розпитали Радника Міністра соціальної політики з питань вимушених переселенців у Харківській області, Бондаренко Анастасію Володимирівну, про особливості роботи на новій посаді. В інтерв’ю ви дізнаєтесь про те, з якими проблемами звертаються переселенці, з ким вирішувати суперечки найскладніше та про випадок, який запам’ятався надовго.
По темі

Я обіймаю посаду Радника з питань внутрішньо переміщених осіб в Харківському регіоні. Як ви знаєте, в Харкові дуже багато переселенців. Звичайно, що і проблемних питань тут немало. Моя робота складається з того, що я налагоджую взаємодію між переселенцями, органами державної влади та організаціями, які допомагають переселенцям, та вирішую складні питання. Досить часто виїжджаю до місць проживання переселенців, переважно у райони Харківської області. Іноді це загальні консультації та виявлення проблем, а іноді – цільові виїзди, якщо ситуація складна та потребує вивчення на місці. Двічі на тиждень я веду особистий прийом, в інші дні консультую по телефону. Коли я приймала рішення про участь у проекті, я мала сподівання, що в якості Радника зможу сприяти розв’язанню проблем в регіоні, що виникають у переселенців, на більш якісному рівні.

Запитів дуже багато. Найчастіше переселенці звертаються із проблемами з приводу оформлення довідок, затримки соціальних виплат, житлових питань, встановлення юридичних фактів народження та смерті. Але є так би мовити й «сезонні» звернення. Наприклад на прикінці осені дуже багато переселенців звертались з приводу отримання гуманітарної допомоги на зиму – фінансової підтримки з оплати опалення чи за дровами. Зараз збільшилась кількість звернень і з приводу медичної допомоги – вакцинації, ліків від грипу.

Пані Анастасія спілкується із заявником

Найважче приходиться в роботі, коли стикаєшся з безвідповідальністю чиновників, відсутністю налагоджених комунікацій між органами державної влади. Справляюсь з проблемами у межах своїх можливостей – інколи проблему можна вирішити по телефону, інколи варто втрутитися в ситуацію і просто надати ряд необхідних документів.

Мені б хотілося розповісти про один позитивний випадок, який стався зі мною під час роботи Радником з питань вимушених переселенців. Одного разу до мене звернулася жінка, у якої маленька дитина надірвала та розмалювала паспорт. Жінка звернулася по допомогу в паспортний стіл з запитом про відновлення документу, де отримала відмову і направлення на процедуру встановлення особи. Це дивно, адже в паспорті не були пошкоджені фото, номер та серія чи дата видачі паспорта. Коли я дізналася про цей випадок, то в першу чергу звернулася до міського управління Державної міграційної служби в місті Харкові. Документи швидко прийняли, а через 2 тижні вона вже дзвонила мені з новиною про те, що отримала новий паспорт і має намір оформлювати закордонний біометричний. Пам’ятаю, як вона сміючись казала: «Тепер паспорт я ховаю на найвищій шафі в квартирі!».

 

Поділитися у Соцмережах:
Додати коментар
0 коментарів