Аналітичні звіти по Криму

2019 рік в окупованому РФ Криму почався з відкриття кримінальних справ щодо кримських татар за нібито участь у збройних формуваннях на території материкової України (порушено щонайменше три кримінальні справи). Ще один кримський татарин Февзі Саганджі був засуджений до 10,5 років позбавлення волі за тим же звинуваченням. Де-факто Верховний суд Криму виніс вирок щодо фігурантів «справи Таблігі Джамаат». Продовжується тиск на адвоката Еміля Курбедінова: Мінюст РФ вимагає виключити його з адвокатської колегії, що може призвести до позбавлення його статусу адвоката.

В грудні 2018 року були винесені п’ять політично мотивованих вироків кримчанам загальним строком 58 років позбавлення волі. На адміністративному кордоні Криму і материкової України за кримінальною справою було затримано кримськотатарського активіста Едема Бекірова. Співробітники ФСБ РФ здійснюють тиск на захоплених у Керченській протоці українських моряків з метою отримання «зізнань». Троє кримчан були притягнуті до кримінальної відповідальності за відмову нести військову службу у збройних силах РФ.

У 2018 році на території окупованого Росією кримського півострова суттєво погіршилася ситуація з дотриманням прав людини. Про це свідчать і кількісні показники порушень, які набули неймовірних масштабів навіть у порівнянні із попереднім 2017 роком. З-поміж основних тенденцій варто виділити значне посилення тиску на адвокатів, правозахисних активістів і громадських журналістів, розповсюдження практик переслідування жінок та цілих родин кримчан, а також повсюдне використання кримінальної і адміністративної відповідальності за публікації в інтернеті. Все небезпечнішою локацією стає адміністративний кордон, де почастішали випадки незаконних затримань і насилля супроти осіб, які розглядаються російськими спецслужбами як нелояльні. Через високу інтенсивність переслідувань багато кримчан змушені виїздити з півострова. Водночас порушення прав людини в Криму виходять за межі переслідувань за політичними чи етнічними мотивами: велика кількість жителів півострова постраждала через екологічну катастрофу в Армянську в серпні 2018 року. При цьому де-факто влада приховує від населення правдиву інформацію щодо інциденту.

25 листопада 2018 року кораблі ФСБ РФ обстріляла 3 кораблі ВМС України в нейтральних водах Керченської затоки; 7 грудня де-факто Київський районний суд Сімферополя засудив адвоката Еміля Курбедінова до 5 діб адміністративного арешту за публікацію символіки ісламської організації Хізб ут-Тахрір у Facebook в 2013 році; в листопаді було порушено першу кримінальну справу щодо члена організації «Свідки Єгови»; Російська Федерація посилює інтенсивність репресивної політики щодо української та кримськотатарської громад півострова.

ІІ том Енциклопедії репресій в Криму від моменту анексії Росією створений для систематичного представлення тенденцій та форм порушення прав людини окупаційною владою в Криму.

17 жовтня 18-річний Владислав Росляков відкрив вогонь у керченському технікумі, підірвав саморобну бомбу і застрелився. 21 загиблих, 73 постраждалих і один випадок спроби суїциду близької до жертви стрілянини людини; український політв’язень Кремля Олег Сенцов припинив голодування 6 жовтня, яке він тримав 145 днів; «воєнний комісар» півострова заявив про те, що існує тенденція до збільшення кількості призовників з Криму до лав армії РФ; Міністр закордонних справ України Павло Клімкін зауважив, що РФ переселяє в окупований Крим десятки тисяч людей, щоб витіснити проукраїнське населення півострова

На заводі «Титан» в Армянську відбулася аварія, яка призвела до катастрофічного погіршення екологічного фону та зробила територію небезпечною для проживання; силовики влаштували обшук в домі Марлена Мустафаєва; черговий обшук пройшов у родини Куламетових; політв’язень Асан Чапух – фігурант «справи Веджіє Кашка», – оголосив голодування; лишається актуальною проблема недопуску українських правозахисників до інформації щодо стану кремлівських політв’язнів.

Все масовішими стають такі практики з боку окупаційної влади, як от тортури і жорстоке ставлення для отримання зізнань, а також етнічна дискримінація стосовно кримських татар і українців на різних рівнях (блокування навчання національними мовами, тиск на національні ЗМІ і культурні ініціативи, обшуки і затримання). Потенційно небезпечним місцем для кримських татар і проукраїнськи налаштованих кримчан стає адміністративний кордон з Кримом, де російські спецслужби здійснюють незаконні затримання і чинять тиск на вказані категорії осіб. Приводом до серйозного занепокоєння є посилення тиску на активістів-правозахисників і адвокатів, аж до порушення кримінальних справ.