Аналітичні звіти по Криму

27 березня 2019 року, приблизно о 6-й ранку російські силовики почали масштабну координовану операцію по всьому кримському півострову. Десятки озброєних осіб у масках вибивали двері і проникали у приміщення, цілі поселення були оточені, а загарбницькі обшуки провадилися у помешканнях «підозрюваних», їхніх родичів та сусідів.

Окупаційна влада продовжує залякувати населення Криму політично мотивованими обшуками і затриманнями, триває тиск на активістів «Кримської солідарності». РФ систематично позбавляє належної медичної допомоги затриманих і ув'язнених. Міжнародні організації звертають увагу на питання незаконно ув'язнених російською владою, неурядові організації констатують посилення обмеження свободи слова на півострові.

Кінець березня позначився наймасовішою з часу початку анексії Криму хвилею обшуків та арештів кримськотатарських активістів. Окупаційна влада РФ продовжує порушувати стандарти умов утримання осіб, що зазнають політично вмотивованого переслідування та тиснути на них за допомогою безпідставних відмов у побаченнях з рідними. Триває протиправне вербування жителів Криму до армії РФ та переслідування кримських активістів й українських громадян шляхом безпідставних обшуків, затримань й адміністративних покарань. Переслідуванню на релігійному ґрунті піддаються члени релігійної громади «Свідки Єгови» та кримчани, які сповідують іслам.

У лютому окупаційною владою Криму були порушені нові кримінальні справи і висунуті додаткові звинувачення восьми фігурантам так званої “Справи Хізб ут-Тахрір”. За релігійними та політичними мотивами в’їзд до Криму заборонений двом громадянам України. Російська влада Криму впроваджує дискримінаційну політику в сфері освіти. Детальніше у нашому огляді ситуації з правами людини в окупованому РФ Криму.

2019 рік в окупованому РФ Криму почався з відкриття кримінальних справ щодо кримських татар за нібито участь у збройних формуваннях на території материкової України (порушено щонайменше три кримінальні справи). Ще один кримський татарин Февзі Саганджі був засуджений до 10,5 років позбавлення волі за тим же звинуваченням. Де-факто Верховний суд Криму виніс вирок щодо фігурантів «справи Таблігі Джамаат». Продовжується тиск на адвоката Еміля Курбедінова: Мінюст РФ вимагає виключити його з адвокатської колегії, що може призвести до позбавлення його статусу адвоката.

В грудні 2018 року були винесені п’ять політично мотивованих вироків кримчанам загальним строком 58 років позбавлення волі. На адміністративному кордоні Криму і материкової України за кримінальною справою було затримано кримськотатарського активіста Едема Бекірова. Співробітники ФСБ РФ здійснюють тиск на захоплених у Керченській протоці українських моряків з метою отримання «зізнань». Троє кримчан були притягнуті до кримінальної відповідальності за відмову нести військову службу у збройних силах РФ.

У 2018 році на території окупованого Росією кримського півострова суттєво погіршилася ситуація з дотриманням прав людини. Про це свідчать і кількісні показники порушень, які набули неймовірних масштабів навіть у порівнянні із попереднім 2017 роком. З-поміж основних тенденцій варто виділити значне посилення тиску на адвокатів, правозахисних активістів і громадських журналістів, розповсюдження практик переслідування жінок та цілих родин кримчан, а також повсюдне використання кримінальної і адміністративної відповідальності за публікації в інтернеті. Все небезпечнішою локацією стає адміністративний кордон, де почастішали випадки незаконних затримань і насилля супроти осіб, які розглядаються російськими спецслужбами як нелояльні. Через високу інтенсивність переслідувань багато кримчан змушені виїздити з півострова. Водночас порушення прав людини в Криму виходять за межі переслідувань за політичними чи етнічними мотивами: велика кількість жителів півострова постраждала через екологічну катастрофу в Армянську в серпні 2018 року. При цьому де-факто влада приховує від населення правдиву інформацію щодо інциденту.