Аналітичні звіти по Криму

ІІ том Енциклопедії репресій в Криму від моменту анексії Росією створений для систематичного представлення тенденцій та форм порушення прав людини окупаційною владою в Криму.

17 жовтня 18-річний Владислав Росляков відкрив вогонь у керченському технікумі, підірвав саморобну бомбу і застрелився. 21 загиблих, 73 постраждалих і один випадок спроби суїциду близької до жертви стрілянини людини; український політв’язень Кремля Олег Сенцов припинив голодування 6 жовтня, яке він тримав 145 днів; «воєнний комісар» півострова заявив про те, що існує тенденція до збільшення кількості призовників з Криму до лав армії РФ; Міністр закордонних справ України Павло Клімкін зауважив, що РФ переселяє в окупований Крим десятки тисяч людей, щоб витіснити проукраїнське населення півострова

На заводі «Титан» в Армянську відбулася аварія, яка призвела до катастрофічного погіршення екологічного фону та зробила територію небезпечною для проживання; силовики влаштували обшук в домі Марлена Мустафаєва; черговий обшук пройшов у родини Куламетових; політв’язень Асан Чапух – фігурант «справи Веджіє Кашка», – оголосив голодування; лишається актуальною проблема недопуску українських правозахисників до інформації щодо стану кремлівських політв’язнів.

Все масовішими стають такі практики з боку окупаційної влади, як от тортури і жорстоке ставлення для отримання зізнань, а також етнічна дискримінація стосовно кримських татар і українців на різних рівнях (блокування навчання національними мовами, тиск на національні ЗМІ і культурні ініціативи, обшуки і затримання). Потенційно небезпечним місцем для кримських татар і проукраїнськи налаштованих кримчан стає адміністративний кордон з Кримом, де російські спецслужби здійснюють незаконні затримання і чинять тиск на вказані категорії осіб. Приводом до серйозного занепокоєння є посилення тиску на активістів-правозахисників і адвокатів, аж до порушення кримінальних справ.

Де-факто Верховний суд Республіки Крим виніс ще один вирок у справі так званих «диверсантів». Продовжується голодування Олега Сенцова. Ув’язнені, які утримуються в ІК-2 м. Керч, надіслали понад 70 скарг про вимагання хабарів та катування з боку адміністрації колонії. Кримські чиновники розпочали формування так званого «кримського досьє», до якого включили десятки відомих українців та росіян.

Що відбувається в Криму після анексії? Нам звикле говорити про політичні та економічні наслідки анексії, втім важливо пам’ятати про те, що життя на півострові не обмежується лише цими вимірами. Важливо придивлятися до повсякденного життя кримчан, аби усвідомлювати масштаби цієї проблеми. На перетині політично-воєнних амбіцій Російської Федерації опинились мільйони життів. У цьому звіті ми оглядаємо зміни у кримській системі охорони здоров’я, спричинені введенням на півострові російських стандартів і підходів.

Обвинувальні вироки для п’яти фігурантів «Справи 26 лютого» (умовні строки засудження). 5 років загального режиму було присуджено українському активісту Володимиру Балуху, який вже понад 100 днів тримає голодування. Продовжуються голодування Олега Сенцова та Еміра-Усеїна Куку. Відкрито кримінальне провадження за публікацію в соціальній мережі проти кримської татарки Еліни Мамедової. Надзвичайно розповсюдженою практикою ФСБ є застосування катувань та негуманне ставлення до затриманих (Ахтем Мустафаєв), поряд із тим окупаційні органи влади відмовляють в розслідуванні таких випадків (Рінат Параламов).

У травні було порушено три нові кримінальні справи у нібито підозрі в причетності до «Хізб ут-Тахрір». Засуджений до 20 років строгого режиму Олег Сенцов оголосив голодування з вимогою звільнення усіх українських політичних в’язнів. Стешенко зазнав тортур: з метою отримати «зізнавальні» свідчення, його топили в морі, використовували фізичну силу супроти нього, а також психологічний тиск. Напередодні Дня пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу, в сімферопольському районі компактного проживання кримських татар Ак-Мечеть затримали близько 20 осіб, які проводили акцію «Запали у своєму серці вогонь». Стало відомо, що арбітраж під егідою Постійної палати третейського суду в Гаазі 2 травня ухвалив одноголосне рішення на користь 19 українських інвесторів.