Ви знаходитесь:

У Кримському домі відбулась дискусія, присвячена жертвам насильницьких зникнень в Криму

Березень 19, 2021 13:27 0 653 QirimInfo
18 березня у Кримському Домі в рамках правозахисного проєкту «Київська Кримська Солідарність» відбулась дискусія «Викрадені життя», яка була присвячена жертвам насильницьких зникнень в окупованому Росією Криму.

 Організатори заходу:  ГО КримSOS та Кримський дім.

У дискусії взяли участь:

  • Євгеній  Ярошенко — аналітик КримSOS;
  • Антон Кориневич — Постійний Представник Президента України в Автономній Республіці Крим;
  • Андрій Яковлев — адвокат Української Гельсінської спілки з прав людини, партнер АО «Амбрела».

По відеозв’язку до дискусії долучились:

  • Микола Полозов — російський адвокат;
  • Еміль Курбедінов — кримський адвокат.

Модерував захід журналіст Тарас Ібрагімов.

На початку дискусії Постійний Представник Президента України в АРК Антон Кориневич окреслив проблеми, які існують в українському законодавстві щодо питання про насильницькі зникнення на окупованих територіях.

«Серйозним питанням є те, чому профільний закон про правовий статус осіб зниклих безвісти, що був прийнятий у 2018 році, стосується тільки Луганської та Донецької областей. Для нас це незрозуміло і неприйнятно. Тому ми виступаємо за те, що цей закон має бути зміненим. Він має включати і насильницькі зникнення в окупованому Криму. Наше членство в Комісії з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин зумовлене тим, щоби привнести Крим у відповідний закон і в діяльність цієї комісії», — сказав Антон Кориневич.

Антон Кориневич

Продовжуючи дискусію, її учасники, зокрема, обговорили найбільш резонансні випадки насильницьких зникнень в окупованому Криму. Серед них — справа члена бахчисарайського Меджліса кримськотатарського народу Ервіна Ібрагімова, якого викрали у травні 2016 року. Під час заходу було показано документальний фільм «Рік без Ервіна», присвячений пошуку зниклого активіста.

 

Російський адвокат Микола Полозов, який підключився до дискусії через Skype, вважає, що влада РФ не лише не проводить ефективного розслідування зникнення Ібрагімова, але і відкрито глумиться над родичами жертв викрадень. Зокрема він нагадав, як влітку 2020 року окупаційний суд в Криму викликав Ервіна Ібрагімова в суд у якості свідка по справі Мустафи Джемілєва. 

«З огляду на те, що слідчий, який направляв справу Мустафи Джемілєва до суду це слідчий головного слідчого управління СК по Криму і справу стосовно Ервіна Ібрагімова розслідували ті ж слідчі того ж управління, тут виникає питання: або слідчі не знають, що відбувається в сусідніх кабінетах і ніколи не чули про справу Ервіна Ібрагімова, або, що на мій погляд більш очевидно, швидше за все знають і це така певна форма глумління з боку держави над родичами жертв насильницьких зникнень», — сказав Микола Полозов.

За думку аналітика КримSOS Євгенія Ярошенка, аби змусити РФ розповісти про долю жертв викрадень в Криму, які зникли безвісти, Україна може застосувати декілька інструментів.

«Це Європейський суд з прав людини, аби довести, що саме Росія винна в численних порушеннях прав людини, які сталися внаслідок зникнення Ервіна Ібрагімова. Це Міжнародний кримінальний суд, для того, щоб в умовах, коли Україна не здійснює контроль над Кримом і має обмежені можливості розслідувати ці випадки, щоб суд включився і спробував усіма можливими засобами встановити винуватців злочину і видав ордер на арешт. Персональні санкції — це також інструмент. У нас в середовищі громадських організацій, правозахисників останнім часом піднімається питання щодо вдосконалення українського санкційного законодавства і гармонізації українського санкційного списку з санкційним списком США, ЄС, Канади, інших країн, щоб максимально ширше коло осіб, причетних до порушення прав людини на окупованих територіях, в тому числі до насильницьких зникнень, були включені в ці списки», — сказав Євгеній Ярошенко.

Євгеній Ярошенко

На думку адвоката Української Гельсінської спілки з прав людини Андрія Яковлева, незважаючи ні на що правозахисники і державні органи України мають постійно вести розслідування і документувати всі злочини Росії в Криму, адже такі злочини як воєнні та злочини проти людяності (до яких належать і масові насильницькі зникнення), не мають терміну давності.

«Навіть якщо зараз нема сил, нема бажання і нічого не розслідується, то документи залишаться, бо ці злочини не мають позивної давності. По-друге, коли проводится офіційне розслідування і звернення до міжнародних органів, і буде вже констатовано порушення, то, навіть незважаючи на те, що ми можливо не одразу одержимо справедливу сатисфакцію, ми все одно матимемо факт того, що РФ порушує конкретні зобов’язання. Який це має наслідок. Це запобігає повторення порушень. Бо всі, хто буде повторювати порушення прав людини, вони будуть знати, що злочини документуються і розслідування проводяться. Такий запобіжний ефект не потрібно недооцінювати», — сказав Андрій Яковлев.

 
 Андрій Яковлев

 Також в рамках дискусії КримSOS представила в Кримському домі виставку «15 викрадених життів». Її організовано в рамках інформаційної кампанії «Find&Free», що спрямована на пошук зниклих і звільнення незаконно затриманих мешканців та активістів у Криму, а такожі підтримки їхніх сімей.

«15 викрадених життів» — це портрети та історії тих, кого досі не знайдено ані живими, ані мертвими. Це нелояльні до окупаційної влади українські та кримськотатарські активісти або родичі когось із них. 

 

Вперше виставку «15 викрадених життів» наша команда презентувала 25 лютого до Дня кримського спротиву російській окупації.

Нагадуємо, за даними КримSOS, на окупованому півострові з 2014 року жертвами насильницьких зникнень стали 44 людини: дев’ятнадцятьох з них вдалося знайти живими, трьох – знайшли в місцях несвободи, одного – екстрадували, шестеро були знайдені мертвими, про долю п’ятнадцяти людей досі нічого невідомо.

Поділитися у Соцмережах:
Додати коментар
0 коментарів