Ви знаходитесь:

Що ми знаємо про булінг?

Травень 24, 2021 16:45 0 743
Значення слова булінг – цькування, насильство. Булер – ініціатор булінгу, агресор. Кожен може поставити собі питання: чи хочу я когось цькувати, принижувати, катувати? Чи стосується моє почуття якоїсь окремої людини, групи людей, або можливо цілого народу? Якщо так, навіщо мені це потрібно? Яка у мене мета? Чому мені приносить задоволення знищувати іншого? Ким повинен бути цей інший? Чи можу я цього не робити, чи не можу? Хто я? Чи здоровий я? Для чого перебуваю тут, на Землі?

Іншій стороні – тій, що опинилася в ролі жертви, необхідно навчитися вибудовувати кордони особистого простору, межі яких нікому не дозволено перетинати. 

Зазвичай нормальні люди розуміють, що є добре, а що погано. Таке розуміння закладено в нас природою. Нормальна людина віддасть перевагу гарному свіжому плоду ніж гнилому; не захоче перебувати серед смороду, поспішить на свіже повітря; простягне руку допомоги слабшому, відчує емпатію до того хто страждає. 

Нікому не сподобається, якщо в них летітимуть кулі, каменібагнюка, образи. Кожен вибере доброзичливе ставлення, повагу, визнання. Чому ж тоді ми продовжуємо бачити людей, які харчуються сльозами, приниженням, страхом людини або групи людей? Чому деякі люди поширюють руйнівну енергію, замість, творчої? У чому їх недолік? Це питання виникає протягом всього існування людства. 

Булінг, як і будь-яка інша форма насильства  це патологічний прояв людського суспільства, яке потребує оперативного прийняття заходів щодо його запобігання. Наполегливе цькування  маркер серйозного особистісного розладу. Агресор не є здоровим. Його емоційна сфера порушена, хоча зовні така людина може виглядати здоровою. Така людина не приймає рішень, за які могла б насправді відповісти. Потреба в самоствердженні за рахунок приниження інших людей говорить про «зламану» систему цінностей, порушення розвитку емоційності, особистісну патологію. 

Поведінка батьків і ситуація в сім'ї є центральними чинниками розвитку насильницької поведінки у дітей. 

Часто саме в дитячих і підліткових колективах форми знущання набувають більш жорстоких форм, ніж у дорослих. Цькування або булінг  це результат серйозних помилок у вихованні і байдужості до проблеми збоку дорослих, які несуть відповідальність за наслідки цього вихованняЗа дітей і підлітків відповідають їхні батьки та інші члени сім'ї, а також вихователі і педагогічні працівники в тих навчальних закладах, де перебуває дитина. Серед вчителів зустрічаються різні люди  у кожного своє виховання, життєвий досвід, характер і звички. Не є секретом, що деякі дорослі не здатні будувати теплі відкриті відносини зі своїми близькими. Такі дорослі просто не зможуть встановити довірливі відносини з колективом дітей і стати для них справжніми наставниками, чиє слово має вплив. Це ж в рівній мірі стосується і батьків, та й вцілому відносин в родині, де виховується дитина. 

Якщо це дорослі булери, незалежно від того в якому просторі вони живуть  в реальному або віртуальному, то це вже сформовані психопатичні особистості. 

Це абьюзери, маніпулятори, тирани: вони, як правило, отримують задоволення від завдавання болю комусь. На агресію або приниження інших таких людей штовхає потреба  у владі. Вони насолоджуються цим відчуттям переваги, коли самостверджуються за рахунок інших. 

Абюзера і тирана досить важко відразу розпізнати. У соціумі вони можуть виглядати як звичайні люди. Навіть можуть здаватися досить привітними. Вони вміють чітко оцінювати ситуацію  прикидатися, коли потрібно, проявляти неабиякий акторський талант, якщо це їм вигідно. А ось свою справжню натуру вони ховають і виявляють тільки там, де впевнені в своїй безкарності. 

В особистих відносинах такі люди не здатні на душевну близькість, вони не можуть побудувати здорові, спокійні відносини, і тому в душі своїй глибоко нещасні. 

Відомо, що жертва переслідувань в одній групі водночас може бути цілком визнаною і прийнятою в інших групах. 

Поява цькування можлива в певних типах колективів людей (як дітей, так і дорослих). Це відбувається, коли відносини в усталеній групі зовні виглядають благополучно, але в колективі вже починає накопичуватися внутрішнє напруження. 

Наприклад, це відбувається, коли між членами групи не встановлені щирі, відкриті, дружні відносини. Тобто, у комунікації між людьми може підтримуватися формальна ввічливість і «правильність», але при цьому немає досвіду виходу зі спірних або конфліктних ситуацій. Це проявляється в нездатності висловлювати повагу і враховувати інтереси інших. 

Що означає відсутність поваги? У того хто не поважає інших немає почуття прийняття іншої особистості з урахуванням її індивідуальних особливостей. Людська гідність для таких людей не є цінністю. У колективах де вже намічаються подібні проблеми, це проявляється в тому, що люди не можуть вільно висловлювати власні думки. При цьому зовні всі намагаються демонструвати поведінку, що відповідає певним стандартам. З'являється натягнутість у спілкуванні, люди починають вести себе скуто через побоювання спровокувати новий конфлікт. 

Згодом накопичується загальна колективна напруга. Кожна людина в колективі відчуває цю напругу, але не усвідомлює її причин, оскільки існує зовнішня «картинка» благополуччя і, здавалося б, причепитися нема до чого. 

Але оскільки будь-яку накопичену напругу важко довго витримувати, вона вимагає розрядки і скидання. У таких випадках в колективах з'являється «цап відбувайло». 

Цей об'єкт повинен бути слабшим і нездатним себе захистити. 

Після перших агресивних випадів на адресу жертви збоку одних членів групи до нападників приєднуються інші члени колективу. При цьому агресори (незалежно від того, чи усвідомлюють вони сенс і наслідки своїх дій або ні) отримують задоволення від того, що скидають роздратування і злість, накопичені з іншої причини. І, до того ж, нападаючи групою на одну жертву, вони підтверджують свою помилкову «згуртованість». 

Моральні страждання, біль, самотність, почуття безвиході, які відчуває жертва переслідування  ще не найважчі наслідки. 

Як правило, булінг тягне за собою поведінкові порушення, які породжують масу комплексів, від комплексу неповноцінності (стійких негативних переконань про себе) до соціальних і комунікативних труднощів. 

Діти, підлітки, які стали жертвами цькування, мають проблеми зі здоров'ям і успішністю. Крім того, у них можуть проявлятися симптоми тривожно-депресивних розладів, апатія, головні болі і енурез. 

Булінг може привести до таких наслідків, як розвиток посттравматичного синдромусоціофобії, комплексу жертви, психічних відхилень, а також психосоматичних захворювань. Кожен з цих наслідків фактично означає зламане життя. А в гіршому випадку цькування може стати причиною самогубства. 

У наш неспокійний час, багато читачів напевно мають уявлення про те, що таке булінг. Проте хотілося б нагадати, що в булінгу беруть участь три сторони, як серед дорослих так і серед дітей. 

Три сторони булінгу: 

  1. Агресор (або група агресорів); 
  1. Жертва; 
  1. Спостерігачі. 

Роль спостерігачів не варто недооцінювати. Спостерігачі беруть участь в булінгу пасивно. Мотиви спостерігачів полягають в тому, що у них переважає почуття страху: вони бояться, що можуть опинитися на місці жертви і втратити свій статус у колективі. 

Рекомендації: 

  • Часто буває так, що дитина, що стала жертвою цькування, мовчить і не просить підтримки у батьків.Це може відбуватися з однієї причини  дитина не впевнена, що отримає підтримку. 

Якщо ваша дитина буде відчувати, що в будь-якій ситуації їй гарантовані ваше розуміння, підтримка і захист, то це буде максимальним захистом для неїоскільки дасть можливість бути відкритою, радитися і ділитися з вами своїми проблемами. Крім того це дасть вашій дитині впевненість і силу, яка вбереже її від потрапляння в роль жертви булінгу. 

  • Чим раніше агресор зіткнеться з конфронтацією, тим раніше він зупиниться. Конфронтація, це не агресивна позиція, але досить тверда: «Ні, так не буде, я не дозволю такого ставлення до себе». Далі необхідно застосовувати всі способи для припинення такої поведінки. Це розголос, публічність, прозорість, які не мають нічого спільного зі «стукацтвом»радше це є викриття. Хоча агресор буде звинувачувати переслідувану ним особу саме в «стакацтві». На це не варто реагувати, треба розуміти, що ви маєте справу з неадекватною людиною, яка буде робити все, щоб паралізувати ваші дії. Звертайтеся по допомогу до батьків, друзів, старших родичів, вчителів, директора навчального закладу або керівника, психолога, інших незалежних організацій, волонтерів. Зверніться із заявою до правоохоронних органівкіберполіції тощо. Або можливо ви самі станете членом організації, діяльність якої спрямована проти будь-яких форм прояву насильства. Емоції тут не допоможуть, треба мати холодний мозок, говорити твердо і діяти. Якщо вам вдасться захистити себе, згодом ви зможете захистити своїх дітей, свої відносини з близькими вам людьми, свої інтереси. 

Пам'ятайте, коли вам або вашим дітям завдають болю, ви маєте повне право захищатися будь-якими засобами і користуватися будь-якою допомогою. Коли агресор відчуває, що йому можуть дати відсіч, запал швидко згасає. 

19 січня 2019 року в Україні набув чинності закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу". Цей закон вносить зміни до кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) і в закон України "Про освіту". 

Мін'юст України пропонує звертатися за юридичною консультацією до єдиного контакт-центру юридичної допомоги за номером 0 800 213 103 (цілодобово та безкоштовно в межах України) 

Нагадаємо, що в КримSOS як дорослі, так і діти можуть отримувати безкоштовні індивідуальні консультації психолога. Для цього потрібно відправити заявку або написати на пошту [email protected]. У запиті необхідно коротко описавти проблему та спосіб в який з вами краще зв'язатися (відповісти на пошту, зв'язатися по вказаному телефону, TelegramSignalWhatsApp). 

Ваш запит буде оброблено протягом декількох днів. З вами зв'яжеться наш фахівець щоб призначити час консультації. 

Умови надання консультацій: 

  • Ви проживаєте в Криму або виїхали з Криму на підконтрольну територію України;
  • до 3-х консультаційтривалість1 годину (в особливих випадках, умови обговорюються додатково); 
  • консультаціявідбуваютьсятелефоном, за допомогою ZOOM, Skype або через іншу зручну для вас онлайн-платформу; 
  • після поліпшення епідемічної ситуації в Україні консультаціїможутьвідбуватися в офісі організації (деталі буде опубліковане на наших ресурсах). 
Поділитися у Соцмережах:
Додати коментар
0 коментарів