Кримські хроніки

На одному з поближніх до Земляничного полів 15 березня 2014 року знайшли тіло – на голові пластиковий пакет, руки в кайданках, тіло в синцях та ножових пораненнях. Коли з голови зняли пакет, виявилося, що рот був заклеєний скотчем, очі виколоті.

«Та, що відкрила шлях до батьківщини», «кримськотатарська мати Тереза», «символ народу». Веджіє-абла було 10 коли почалася депортація – той вік, коли дитяче вже потроху починає витіснятися досвідами знайомства з дорослим світом.

29 вересня Едем поїхав на роботу до санаторію «Приморье» в Євпаторії, де він працював рятівником. Після цього з ним зник зв’язок.

Іслям Джеппаров вийшов з батьківського дому, аби навідати родину свого померлого дядька. За дві години після того, як він пішов до родичів, сусід прийшов до його батька і сказав, що він щойно став свідком того, як Ісляма і ще одного хлопця група співробітників російських спецслужб схопила і завантажила до блакитного мікроавтобуса Volkswagen Transporter...

17 вересня 2014 року Валентин Вигівський поїхав до Криму на виставку авіації. Лише за місяць його рідним повідомили про те, що Валентина заарештували російські спецслужби. #findandfree та #кримські_хроніки – це історії майже 5-ти років анексії. Історії, які не можна забувати.

24 травня 2016 року близько 11-ї вечора батькові Умеру Ібрагімову зателефонував його син Ервін. Він запитав, де лежать документи на машину. Пізніше Умер знайшов машину сина неподалік від дому – всього за одну зупинку, – машина була порожня, з ключами і відкритим бардачком. Де Ервін невідомо й досі.