Ви знаходитесь:

Діяльність України в міжнародних судах по звільненню кримських політичних в'язнів

Квітень 15, 2020 11:37 0 2525
Політичні переслідування є одними з найпоширеніших порушень прав людини в окупованому Криму. За даними КримSOS, 96 осіб досі перебувають за гратами внаслідок політичних переслідувань російської окупаційної влади. Близько половини з них (47) знаходяться у пенітенціарних установах Криму, ще 42 - на території Російської Федерації, а місцеперебування деяких осіб достеменно невідомо. Нижче пропонуємо огляд роботи України в міжнародних судових інстанціях, яка стосується звільненням політичних в’язнів та притягнення винних до відповідальності.

Європейський суд з прав людини

На даний момент у Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ) зареєстровано п’ять міждержавних заяв України проти Росії - рекордна кількість справ за участю двох держав за всю історію Суду. Дві міждержавні справи пов’язані з переслідуванням Росією громадян України за політичними ознаками.

Міждержавна справа «Україна проти Росії» № 20958/14 стосується численних порушень Росією Європейської конвенції з прав людини в окупованому Криму, в тому числі незаконного позбавлення волі проукраїнських активістів та кримських татар (ст.5), відсутності справедливого суду (ст.6), катування та нелюдського поводження (ст.3).

Безпосереднім предметом іншої справи «Україна проти Росії» (VII) № 38334/18 є переслідування громадян України на території Росії та окупованого Криму за політичними ознаками. Крім незаконного ув’язнення, тортур і відсутності справедливого суду, Україна в даній заяві також наводить факти порушень Росією свободи релігії (ст.9), свободи вираження поглядів (ст.10), свободи мирних зібрань (ст.11), дискримінації у захисті прав людини за національною та релігійною ознаками (ст.14) та інші прояви переслідування за політичними ознаками.

Рішення ЄСПЛ можуть бути дієвим, однак повільним механізмом притягнення Росії до відповідальності за політичні репресії проти громадян України. Приміром, Грузія чекала 12 років на остаточне рішення в одній з міждержавних справ проти Росії (справа «Грузія проти Росії» (I) № 13255/07), перш ніж ЄСПЛ визнає Росію винною у колективному видворенню громадян Грузії з території Росії та зобов’яже порушника виплатити моральну компенсацію у розмірі 10 млн. євро. ЄСПЛ знадобилося 20 років, щоб присудити компенсацію у розмірі 90 млн. євро громадянам Кіпру, які зазнали численних порушень прав людини внаслідок військової операції Туреччини (справа «Кіпр проти Туреччини» (IV) № 25781/94). На даний момент, ЄСПЛ ще не ухвалив рішення про прийняття своєї юрисдикції щодо жодної з п’яти міждержавних скарг України проти Росії. Якщо остаточне рішення ЄСПЛ буде ухвалено на користь України, це дасть змогу зафіксувати факти окупації Криму та масових порушень прав людини на півострові в юридично обов’язковому рішенні, а також дасть підставу для посилення санкційного тиску на Росію у разі невиконання даного рішення.

Міжнародний Суд ООН

Політичні переслідування в окупованому Криму також були відображені у позові України до Міжнародного Суду ООН (МС ООН) проти Росії. Міждержавна справа «Україна проти Росії» стосується порушення Росією Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму (МКФТ) та Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації (МКЛРД). Україна, серед іншого, доводить, що кримські татари та етнічні українці непропорційно часто страждають від свавільних обшуків, затримань і насильницьких зникнень (ст.5 (b) МКЛРД), порушень релігійних свобод (ст.5 (d)(vii), свободи вираження переконань (ст.5 (d)(viii), свободи мирних зборів (ст.5 (d)(ix), а також права на рівність перед судом (ст.5 (a). Стосовно політичних переслідувань в Криму, Україна просить МС ООН зобов’язати Росію припинити безпідставні обшуки та затримання кримських татар, відновити право етнічних українців та кримських татар брати участь у національних культурних заходах і виплатити компенсацію жертвам цих порушень.

МС ООН може бути ще одним механізмом притягнення Росії до відповідальності за окремі події в Криму і на Донбасі. У листопаді 2019 р. МС ООН визнав свою юрисдикцію щодо позову України стосовно МКФТ та МКЛРД, відкинувши аргументи Росії про неприйнятність справи. Очікується, що МС ООН винесе остаточне рішення через 2-4 роки, яке буде обов’язковим для сторін спору. У свою чергу, невиконання рішення МС ООН може бути додатковою підставою для запровадження нових міжнародних санкцій проти Росії.

Міжнародний кримінальний суд

Політичні репресії в Криму також розглядаються Міжнародним кримінальним судом (МКС). Україна не ратифікувала Римський статут МКС, однак визнала його юрисдикцію щодо подій під час Євромайдану, в Криму і на Донбасі (згідно зі ст.12 п.3). Українські правоохоронні органи та правозахисні організації передали в МКС факти, які свідчать, що громадяни України стали жертвами багатьох воєнних злочинів та злочинів проти людяності в окупованому Криму. Станом на грудень 2019р., Офіс Прокурора МКС попередньо встановив, що громадяни України на півострові зазнали переслідування за політичними мотивами (ст.7 п.1(h), незаконного позбавлення волі (ст.8 п.2(a)(vii) або ст.7 п.1(e), катування (ст.8 п.2(a)(ii) або ст.7 п.1(f), умисного позбавлення права на справедливе судочинство (ст.8 п.2 (a)(vi) та примусового переміщення за межі окупованої території (ст.8 п.2 (b)(viii) або ст.7 п.1(d).

Впродовж 2020 р. Офіс Прокурора МКС планує завершити попереднє вивчення ситуації в Україні і прийняти рішення щодо відкриття розслідування. У разі відкриття розслідування щодо подій в Криму, Прокурор МКС зможе оголошувати підозри та просити ордер на арешт керівників управлінь ФСБ, пенітенціарних закладів, прокуратури та судів, які причетні до переслідування громадян України в окупованому Криму. Хоча Росія не є державою-учасницею МКС, тим менше підозрювані у воєнних злочинах та злочинах проти людяності не зможуть в’їжджати на територію 123 держав-учасниць МКС, де їх мають одразу заарештували за ордером Прокурора. Крім того, жодна посадова особа не може посилатися на посадове становище в якості імунітету від кримінального переслідування (ст.27).

Таким чином, Україна використовує три міжнародні судові установи для звільнення кримських політичних в'язнів та притягнення Росії до відповідальності за репресії в окупованому Криму. У разі прийняття остаточного рішення на користь України, ЄСПЛ та МС ООН зможуть притягнути Росію як державу до відповідальності за масові порушення прав людини на окупованому півострові. У свою чергу, МКС, у разі відкриття розслідування, буде здатний притягувати до індивідуальної кримінальної відповідальності осіб, винних у воєнних злочинах та злочинах проти людяності в окупованому Криму, незалежно від їх громадянства та посади.

Поділитися у Соцмережах:
Додати коментар
0 коментарів