Ви знаходитесь:

Блокада Криму: аргументи за і проти

Вересень 17, 2015 20:04 0 3591 Тарас Ібрагімов, QirimInfo
блокада Криму думки експертів
Для прихильників блокади — це перший крок до повернення Криму, для супротивників — посилення ситуації навколо півострова
По темі

— Кримчани боялися «Правого сектора», от він до них і прийшов, — один з експертів по Криму у розмові з журналістом жартома коментує свіжі новини.

Повідомлення про те, що «Правий сектор» візьме участь в акції по блокуванню товарів, що надходять на півострів, моментально облетіло центральні ЗМІ України та Росії. Останні закономірно тиражують цю новину за всіма канонами пропаганди. Наприклад, Вести.ru пишуть, що «Правий сектор» готується заблокувати Крим. До цього російська сторона намагалася описати ініціативу лідерів Меджлісу як диверсію проти своїх же.

Більшість — за блокаду

В Україні анонсована акція знову вивела «кримське питання» у топ обговорюваних тем. Останній раз подібну увагу до Криму можна було спостерігати під час вступної кампанії до вишів. Те, з якою жвавістю обговорюється блокада Криму, доводить, що в суспільстві вже давно назрів запит на формування державної позиції по відношенню до окупованого півострову.

У цьому плані українці умовно розділилися на два табори: перші схвалюють дане рішення, другі вважають, що це тільки посилить ситуацію з деокупацією Криму. Так, згідно з даними опитування, проведеного телеканалом 24, блокаду півострова підтримують 46% громадян, ще близько 30% переконані, що це створить додатковий тиск на Росію. Негативно до такого рішення поставилися 23% опитаних. Аналогічне опитування проводилося радіостанцією Вести, де 90% слухачів погодилися з рішенням лідерів Меджлісу.

— Якщо говорити про настрої громадян, то, звичайно, більшість з них досі вважають Крим українським. У випадку з блокадою і ставленням до неї важливо те, як поставити запитання. Якщо говорити про окуповані території, то більшість висловиться за блокаду, якщо зробити акцент на громадянах, які там залишилися, я думаю, люди будуть проти блокади, — пояснює соціолог Ірина Бекешкіна.

Раніше в коментарі Главкому власник телеканалу ATR Ленур Іслямов повідомив, що участь в акції можуть взяти до 10 000 чоловік. «Це ті, хто переїхав з Криму і зараз знаходиться в Києві, Херсоні, Новоолексіївці», — заявив він, додавши, що такої кількості людей буде достатньо для протистояння можливим провокаціям.

Незважаючи на те, що кримськотатарський лідер Мустафа Джемілєв заявляв про підтримку ідеї блокади з боку влади, офіційні коментарі і Президента, і прем'єр-міністра досі відсутні. Єдина заява з цього приводу прозвучала від міністра МВС Арсена Авакова, який пообіцяв забезпечити безпеку майбутньої акції.

Загроза симетричної відповіді

Політолог Олексій Гарань вважає, що влада поводиться  обережно, розглядаючи це питання в геополітичному контексті.

— Вони побоюються, що якщо блокада все ж відбудеться, то чи не завдасть Росія симетричну відповідь. Якщо згадати, то свого часу були реальні побоювання, що через можливу блокаду півострова може загостритися військова ситуація в напрямку Маріуполя. Крім того, поки не зрозуміло, як саме це позначиться на переговорах між Україною, Росією і Заходом, — пояснює Гарань.

У свою чергу, експерт Українського незалежного центру політичних досліджень Юлія Тищенко вважає, що влада хоч і побічно але все ж схвалює блокаду Криму.

— Вчора ми побачили указ Президента про введених проти Росії санкції, це одне з найкращих рішень влади з підтримки лідерів Меджлісу, — коментує вона.

Головні вимоги лідерів Меджлісу зводяться до скасування закону про вільну економічну зону «Крим», який створив сприятливий грунт для налагодження масових контрабандних поставок товарів на півострів. Один з авторів законопроекту, заступник голови комітету парламенту з економічної політики Ксенія Ляпіна пояснює, що таким чином депутати намагалися забезпечити легальне існування українського бізнесу в окупованому Криму.

— Закон був спрямований на те, щоб зберегти торгівлю та економічні зв'язки з Кримом, щоб не руйнувалася його інфраструктура, — розповідає вона в інтерв'ю ВВС Україна. Разом з тим, Ляпіна погоджується, що в нинішніх умовах закон про ВЕЗ завдає величезної шкоди політиці України щодо Криму.

Нагадаємо, раніше QirimInfo вже розповідав про масштаби торгівлі між материковою Україною і півостровом. Так, з січня по серпень нинішнього року в Крим було поставлено товарів загальною вартістю 475 млн доларів. Серед вимог організаторів акції також припинення переслідувань кримських татар, які залишилися в Криму, звільнення політв'язнів і доступ для роботи ЗМІ та моніторингових груп.

Вимушений оптимізм

Мабуть, головним вразливим місцем майбутнього заходу є його самовільний тон. На тлі мовчання лідерів держави і не зовсім успішної політики стосовно Криму, заклики лідерів Меджлісу звучать особливо революційно. Так, блокаду вже встигли охрестити «акцією громадянської непокори».

На цьому особливо акцентували увагу правозахисники і громадські активісти, мовляв, потрібно діяти в рамках законодавчого поля, а не закликати громадян до «не зовсім законних дій». Головними їх тезами є: системність і згуртованість дій відносно Криму. Так, за словами юриста з Феодосії Сергія Мокренюка у влади (у тому числі і у лідерів Меджлісу) достатньо інструментів, щоб «розв'язати існуючі проблеми в стінах Верховної Ради».

Що стосується самого Криму, то там повідомлення про блокаду сприйняли з очікуваною стриманістю. Голова російської адміністрації Криму Сергій Аксьонов запевнив, що півострів «повністю забезпечений продовольчими товарами і готовий до блокади». Разом з тим, він ненав'язливо заявив, що такі дії лише зашкодять підприємцям обох сторін.

Журналіст Айдер Муждабаев у своєму блозі пише, що побоювання серед окупаційної влади все ж таки присутні: «Інформація про блокаду, судячи з реакції, потрапила, як сіль на рани. Оскільки нічого свого в Криму немає, все, що можна, розікрали і продовжують. Ефективність економіки — нуль ... Хлопці трясуться від страху за свої крісла».

Політичний оглядач Павло Казарін називає реакцію Аксьонова та його команди прогнозованою і вважає, що у нього «немає іншого виходу, окрім як реагувати оптимістично».

— Кордон між Україною і Кримом — це свого роду митне порто-франко, повноцінного контролю там ніколи не було. У разі блокади треба буде шукати можливості, щоб закрити майбутній дефіцит на кримських прилавках, в іншому випадку ми побачимо зростання цін і суспільного невдоволення, — пояснює Казарін.

Серед пересічних громадян окупованого півострова, як і на материковій Україні, думки про блокаду розділилися. Одна частина кримчан або засуджує цю ідею і побоюється можливих наслідків, інша — всіляко підтримує, нарікаючи, що ініціатива «запізнилася як мінімум на рік».

Одним з найбільш позитивних результатів до яких може призвести блокада Криму — це старт до обговорення та впровадження стратегії по деокупації Криму на державному рівні.

— Досі в України немає чіткого бачення, як ми будемо повертати Крим. Це питання не стоїть на порядку денному Нормандської четвірки, Мінських переговорів, — говорить Тищенко. — Такого роду інформаційний привід безумовно стимулює розробку єдиної держполітики по Криму і привертає увагу міжнародних організацій.

Поділитися у Соцмережах:
Додати коментар
0 коментарів