Ви знаходитесь:

Весняне загострення: березень в історії окупації

Березень 18, 2020 08:29 0 1159
Неймовірно, але факт. Жартівливу фразу "весняне загострення" цілком може бути застосовано до російських окупантів. За нашими спостереженнями, за шість років особливо воно проявляється в березні. Саме в перший місяць весни у окупантів спостерігається особлива активність.

Березневе загострення і кримський "референдум"

Напевно, при поєднанні двох слів "березень" і "Крим" у багатьох виникає стійка асоціація з так званим референдумом, який провели окупанти на півострові в 2014 році. Тоді події розвивалися як в гостросюжетному кіно.

1 березня 2014 року де-факто глава Криму Сергій Аксьонов, призначений 27 лютого того ж року рішенням Верховної Ради АРК на посаду Голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим, звернувся до президента РФ Володимира Путіна з проханням посприяти в наведенні "конституційного порядку". Тоді ж він повідомив про перенесення так званого референдуму з 25 травня на 30 березня. Вже на наступний день Путін отримав згоду від Ради Федерації РФ на використання військ на території України. Однак, офіційні особи Росії поширювали інформацію про те, що в Криму знаходяться тільки ті групи військ, які дислоковані на базі Чорноморського флоту в Севастополі. А всі інші нібито добровольці і козаки. 6 березня Верховна рада Криму вирішила прискорити процес окупації, перенісши псевдореферендум на ще більш ранній термін - 16 березня.

7 березня 2014 року делегація кримських депутатів, яку очолив Володимир Константинов (на той момент голова Верховної Ради АРК, - ред.) поїхали на уклін до Москви, де зустрілися з Головою Держдуми і Ради Федерації РФ Сергієм Наришкіним та Валентиною Матвієнко. На наступний день в Севастополі біля пам'ятника Шевченку зібрався мітинг противників референдуму. Однак завершити його людям не вдалося. До місця проведення акції протесту під'їхало близько 500 парамілітарців, які побили присутніх.

16 березня 2014 року в Криму і Севастополі пройшов незаконний референдум. У бюлетені було тільки два варіанти - приєднання Криму до Росії на правах суб'єкта федерації або відновлення конституції 1992 року при збереженні Криму в складі України.

За результатами незаконного референдуму, які оголосила комісія Верховної ради Криму і міського виборчкому Севастополя, в Криму 96,77% підтримало приєднання Криму до Росії при явці 83,1%, в Севастополі за приєднання до Росії висловилися 95,6% виборців при явці 89, 5%. При цьому сам референдум проходив з великою кількістю фальсифікацій і порушень, що для Росії - справа зовсім не нова. Крім того, кримські татари на знак протесту бойкотували так званий референдум.

А вже 18 березня 2014 року Путін, Аксьонов, Константинов і Чалий в Кремлі підписали угоду про входження Криму і Севастополя до складу Росії в якості двох окремих суб'єктів.

Відтоді Крим почав жити по новому. Красиві обіцянки розбилися через всім відоме "Грошей немає, але ви тримайтеся!", почалися закручування гайок всім тим, хто не збирається терпіти загадкову російську душу на півострові.

Картинки по запросу "Путин, Аксенов, Константинов и Чалый в Кремле подписали соглашение о вхождении Крыма"

Насильницькі зникнення

Березневі події 2014 року підкріпилися великою кількістю насильницьких зникнень проукраїнських активістів. У березні 2014 року парамілітарні формування викрали 23 людини. Троє з них - Валерій Ващук, Іван Бондарець, Василь Черниш, не знайдені досі.

Один зниклий - Решат Аметов став жертвою позасудової страти. Він, до речі, і став першою жертвою окупантів. Решат Аметов був викрадений 3 березня 2014 року поблизу Ради міністрів Криму під час акції одиничного протесту проти агресивних дій Росії. Затримання кримського татарина було зафіксоване на відео, на якому видно, що декілька людей у ​​формі (пізніше стало відомо, що це бійці «самооборони»), повели Аметова з площі, посадили в машину і вивезли в невідомому напрямку. Через два тижні кримського татарина зі слідами звірячих катувань знайшли мертвим у селі Суничному Білогірського району. Де-факто Слідчим комітетом Слідчого управління РФ по Криму було порушено кримінальну справу за ч. 1 ст. 105 КК РФ - «вбивство». Пізніше стало відомо, що де-факто поліція встановила осіб нібито причетних до злочину, але затримані вони не були. Більш того, на відео зафіксовано номер машини, на якій відвезли Аметова, і ідентифіковані всі учасники викрадення, яких в ході слідства допитували як свідків. 14 квітня 2015 року де-факто Слідчий комітет відзвітував, перед родичами про розкриття справи. Разом з тим, у відомстві повідомили, що затримати підозрюваного неможливо, тому, що він знаходиться на території, контрольованій терористами ДНР. За станом на квітень 2019 року жодна людина не була притягнута до відповідальності. Окупаційна влада закриває очі на порушення прав людини і не проводить ефективного розслідування злочинів угруповань, що створює атмосферу вседозволеності і безкарності.

На початку грудня 2019 року стало відомо, що в Департаменті міжнародного поліцейського співробітництва Інтерпол відповіли на запит Прокуратури АР Крим, що не оголошуватимуть в розшук трьох підозрюваних у викраденні і вбивстві кримськотатарського активіста Решата Аметова. Департамент послався на «заборону здійснення будь-якого втручання в діяльність політичного, військового релігійного чи расового характеру, а також посилаючись на те, що використання каналів організації неможливе у справах про створення та участь в непередбачених законом збройних формувань».

Масштабні обшуки

Треба відзначити, що також березень найбільш знаменитий масштабними обшуками і затриманнями. Так було 27 березня 2019 року, коли російські окупанти увірвалися з обшуками в 27 будинків в Сімферопольському, Червоногвардійському і Білогірському районах. За словами очевидців, обшуки почалися практично одночасно, приблизно о шостій годині ранку. Повідомлення про це досить оперативно з'явилося на сайті ФСБ РФ, у своїй особливій манері:

"У рамках проведеної спеціальної операції в Республіці Крим припинена діяльність міжнародної терористичної організації (МТО)" Хізб ут-Тахрір аль-Ісламі " (заборонена в Росії рішенням Верховного Суду РФ у 2003 році), затримано 20 осіб з-поміж її ватажків і рядових учасників ... Із застосуванням заходів конспірації під час зібрань вони поширювали серед жителів півострова терористичну ідеологію, здійснювали вербування в свої ряди кримських мусульман", - зазначено в прес-релізі відомства.

Однак друзі і родичі затриманих кримських татар заявляють, що всі вони активно допомагали політв'язням і їхнім сім'ям, брали участь в судових засіданнях і одиничних пікетах проти беззаконня російських окупантів.

За традицією, як тільки з соціальних мереж стало відомо про те, що трапилося, біля обшукуваних будинків стали збиратися люди. Хтось вів прямі трансляції, хтось читав молитви, хтось намагався вести діалог з силовиками. Звісно людей звинувачували в незаконних масових зібраннях. Не обійшлося і без сутичок з поліцією. Ні в один з будинків, де проводився обшук не допускалися адвокати, в свою чергу, силовики знаходили заборонену літературу, яку раніше ніхто з домашніх не спостерігав.

Обшуки закінчилися о другій годині дня. Тоді з'явилася інформація про те, що кримінальні справи були порушені за частинами 1 або 2 статті 205.5 Кримінального кодексу РФ - організація або участь в діяльності терористичної організації проти 24 осіб. Затримано при цьому було тільки 20. Чотири людини не перебували вдома в момент обшуку. Йдеться про Резмі Бекірова, Османа Аріфмеметова, Едема Яячікова і Владлена Абдулкадирова. Однак, на наступний день силовики відзвітували про затримання трьох кримських татар - всіх перерахованих вище, крім Едема Яячікова, про місцезнаходження якого нічого не відомо і зараз. На момент написання статті відомо, що фігурантам другої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» слідчі російської ФСБ в Криму пред'явили додаткове звинувачення «в приготуванні до насильницького захоплення влади». Фігурантам справи також було продовжено запобіжний захід у СІЗО мінімум до 27 березня 2019 року.

Картинки по запросу "обыски в Крыму"

Без обшуків не обійшлося і в березні 2020 року. 11 березня силовики російського ФСБ і ОМОН провели масові обшуки в будинках кримських татар за 7 адресами у місті Бахчисарай та Бахчисарайському районі. 

Відомо, що обшуки проводилися у історика Сейтумера Сейтумерова, стримера «Кримської солідарності» Сейдамета Мустафаєва, Шукрі Сейтумерова, Рустема Сейтмеметова, Амета Сулейманова, Айдера Сулейманова, а також у журналіста Сейтумера Сейтумерова. Останній на момент обшуку знаходився на материковій частині України, вдома були присутні його літні батьки. Перший обшук почався о шостій ранку в будинку Мустафаєвих. Адвокат Еміне Авамілєва зафіксувала, що силовики перед проведенням обшуку спиляли замок вхідних дверей.

На місце проведення обшуків не допускали адвокатів. За інформацією активістів ініціативи "Кримська солідарність", російські силовики вилучали телефони і релігійну літературу, а також цікавилися зберіганням зброї.

Після завершення обшуків силовики затримали Енвера Мустафаєва (батько громадянського журналіста Сейдамета Мустафаєва), Сейтумера Сейтумерова (викладача історії), Османа Сейтумерова, Амета Сулейманова і Рустема Сейтмеметова. Вони були доставлені до відділку ФСБ окупантів у Сімферополі. Після затримання був відпущений Енвер Мустафаєв. Його допит проводився без присутності адвокатів. Чоловіка допитували у якості свідка. Силовиків цікавила інформація щодо осіб, затриманих раніше  в Криму.

Сейтумеру Сейтумерову (викладачу історії), Осману Сейтумерову, Амету Сулейманову, Рустему Сейтмеметову та Сейтумеру Сейтумерову (журналісту) інкримінується стаття 205.5 КК РФ (організація діяльності терористичної організації та участь у діяльності такої організації).

Звичайно, березень - не єдиний місяць в році, коли окупанти лютують щодо мирного населення Криму, але при цьому не можна принижувати його важливість в історії окупації півострова. Ми в свою чергу сподіваємося, що до Криму прийде інше загострення - деокупації.

Поділитися у Соцмережах:
Додати коментар
0 коментарів