Ви знаходитесь:

Крим перетворюють на валізу без ручки

Липень 01, 2015 15:44 0 1177 Тарас Ібрагімов, QirimInfo
Серед українського керівництва немає чіткої стратегії реінтеграції Криму до складу України, а прийняті Кабміном нові правила в'їзду-виїзду з окупованого півострова лише погіршують нинішній стан справ.

Таким виявився загальний лейтмотив панельної дискусії «Крим. Спогади, реалії та візії», яка відбулася вчора у Києві. Крім українських чиновників та експертів в ній брали участь посол Латвії в Україні Аргіта Даудзе та екс-посол Литви в Україні Пятрас Вайтекунас. Участь балтійських дипломатів в дискусії не є випадковою. Ще на початку березня минулого року, коли Київ не до кінця усвідомлював, що відбувається в Криму, Даудзе і Вайтекунас відправились на півострів і провели там три тижні, ставши свідками того, як Росія захоплювала Крим. Власне, ця дискусія — спроба реконструювати ті події через спогади її учасників, які навесні 2014 перебували на півострові.

«Ми ходили по вулицях Сімферополя і просто спостерігали, що в цілому все спокійно, але подекуди були військові, яких відразу стали називати зеленими або ввічливими чоловічками, і було неважко здогадатися, звідки прибули ці люди», - згадує про ті дні Аргіта Даудзе.

Варто відзначити, що нарівні з Німеччиною і Францією, які не надто охоче йшли на розрив відносин з Росією, країни Прибалтики від самого початку зайняли чітку позицію щодо подій у Криму і намагаються її дотримуватися зараз. Так, нещодавно литовський посол Марюс Януконіс в ефірі «5 каналу», заявив, що керівництво його країни має «політичну волю» для постачання зброї Україні. Паралельно глава МЗС Литви Лінас Антанас Лінкявічюс в інтерв'ю австрійському виданню Die Presse висловився за політичну ізоляцію Росії. А в Латвії поліція порушила справу проти туристичної компанії, яка займалася продажем турів до Криму. Обидва дипломати пояснюють, що така реакція їх країн — наслідок історичної пам'яті, маючи на увазі окупацію Радянським Союзом прибалтійських країн в 1940 році.

У той же час, на думку голови Держагентства з питань Криму Аслана Киримли, в України досі відсутня єдина державна стратегія щодо повернення Криму до складу України. Саме Агентство було створене ще в липні 2014 року, але до донедавна існувало лише на папері — без керівника та структури. У бюджеті-2015 на відомство було виділено 2,7 мільйона гривень, і тепер Киримли сподівається залучити до роботи Держагентства кошти міжнародних фондів.

Голова Меджлісу Рефат Чубаров взагалі вважає недоречним говорити про діяльність Держагентства з Криму, поки РНБО не прийняв державну стратегію щодо окупованого Криму, а Президент її не затвердив. На його думку, робота в даному напрямку гальмується через нерозуміння важливості цієї теми.

Дискусія щодо стратегії повернення Криму активно розгорнулася ще на початку року. Однак ні держава, ні експерти і громадський сектор не можуть визначитися з чіткою позицією. «Незважаючи на те, що минуло півтора роки, у нас немає спільного розуміння і бачення того, що робити з цією територією. Ми навіть не знаємо, який у нас підхід», - зазначає правозахисниця Ольга Скрипник. За її словами, поки що повернення Криму бачиться лише в контексті збереження, або посилення санкцій по відношенню до Росії.

Ще однією важливою проблемою, за словами Скрипник, є «блокадна політика» України стосовно Криму. Блокада не повинна впливати на звичайних людей. «Якщо буде повна блокада, ми повинні усвідомлювати, що втратимо Крим і будь які зв'язки з тамтешніми людьми», - переконана Скрипник.

На думку експертів, новий порядок перетину кордону з Кримом потрібно доопрацьовувати. Особливо це стосується в'їзду іноземців. Новий порядок також гальмує роботу адвокатів, які захищають українських громадян у Криму і знаходяться в діалозі з Україною. Аслан Киримли вважає, що нова постанова прирівняла Крим до Донбасу де ситуація кардинально відрізняється. «На Донбасі йде війна, а в Криму у нас 2,5 мільйона громадян, які мають конституційне право на вільне пересування в межа країни», - говорить він.

Рефат Чубаров висловлюється категоричніше. Глава Меджлісу вважає, що новий порядок в'їзду/виїзду фактично легітимізує знаходження Криму в складі Росії. Він наводить приклад: коли мусульмани з інших країн хочуть відвідати Крим на Рамадан, вони змушені купувати квитки не до Києва чи Харкова, а в Москву, і вже звідти летіти до Сімферополя, що є порушенням українського законодавства.

Спікери також заявили про необхідність перегляду статусу нерезидента для кримчан. Нагадаємо, в листопаді минулого року Нацбанк прийняв постанову №699 «Про застосування окремих норм валютного законодавства під час режиму тимчасової окупації на території вільної економічної зони «Крим». Після цього у кримчан, що перебралися на материкову Україну, з'явився цілий спектр фінансових проблем з відкриттям рахунку, внесенням на нього грошей, купівлею валюти тощо.

В цілому може здатися, що заходи направлені на ізоляцію окупованих територій проводяться Україною з явною оглядкою на Захід. Однак політолог Андрій Самброс в коментарі для QirimInfo пояснив, що поки рано говорити про політичну складову (зокрема, і що стосується нових правил в'їзду/виїзду). «Потрібно чекати остаточного рішення по блокадному лобі, аби робити якісь висновки», - вважає експерт.

Поділитися у Соцмережах:
Додати коментар
0 коментарів