Як українській журналістиці працювати в умовах гуманітарної кризи?

Лютий 25, 2015 17:36 0 1004
24 лютого в Києві відбулася подіумна дискусія між представниками профільних видань, громадських об’єднань і ключовими українськими журналістами. Медіаспільнота виділила ключові виклики, які перед нею постали в скрутні часи гуманітарної кризи, і окреслила шляхи роботи із ними.

Подіумну дискусію було організовано громадською ініціативою «КримSOS» за підтримки Агентства ООН у справах біженців і Канадського фонду місцевих ініціатив. Модерував зустріч журналіст, медіа-тренер Андрій Куликов. Спікерами виступили медіа експерти:

- Наталя Гуменюк, українська журналістка-міжнародниця, один із ініціаторів створення «Громадського телебачення»;

- Сергій Каразій, тележурналіст, відеокореспондент інформаційного агентства «Reuters» в Україні;

- Роман Бочкала, журналіст «Подробностей», воєнний кореспондент.  

Напружена ситуація в українському суспільстві зумовлює розкол у суспільстві. Водночас журналістика є тими «рятівними нитками», що допомагають цьому протидіяти. Або не допомагають. Щоб все ж допомагати, журналісти мають консолідувати зусилля, розробляти чіткі правила і професійні канони роботи. Саме це стало предметом дискусії між журналістами та медіа експертами у вівторок у Києві.  

Спікери заходу підняли ті важливі питання, з якими їм доводиться працювати майже щоденно. Гості спілкувалися про те, яких правил варто дотримуватися, говорячи про сьогоденну суспільно-політичну ситуацію; як працювати з переселенцями; як збалансувати потік негативних й позитивних новин; як застосувати іноземний досвід у схожих ситуаціях тощо.  

Андрій Куликов, модератор заходу, зауважив: «Журналіст, який жодного разу не доторкнувся до проблеми, не відчув біль, сумніви, радість людей, про яких він пише, не матиме впливу на суспільство».  

У свою чергу Наталя Гуменюк, українська журналістка-міжнародниця, підкреслила той факт, що ми, знаходячись «по той бік конфлікту», є досить делекими від реальності. Ми вже звикли до щоденних новин, їх фрази звучать для нас «як фрази з кінофільмів». Але як воно – уявити, що це відбувається з нами? Чи зможемо?  

На додаток, Таміла Ташева, співзасновниця громадської ініціативи «КримSOS» підняла питання становища кримських татар: «“Кримська” тема просто загубилася на фоні подій Донбасу. Її не піднімають, про неї забувають, але ми повинні говорити про неї знову і знову! Сьогодні кримські татари фактично переживають другу депортацію, вони ризикують втратити свої етнічні землі».  

«Рівень, стандарти української журналістики, на жаль, сьогодні впали, – зазначає Сергій Каразій, відеокореспондент агентства «Reuters» в Україні. – Україна і досі не має плану, концепції щодо того, як поводитися з переселенцями. Держава не була готова до викликів. Журналісти не проходили ніякої підготовки на тему того, як працювати з нагальними проблемами, як їх висвітлювати. І досі це питання не піднімається. Зараз же ми повинні мати план розвитку, хоч і короткостроковий».  

Отож, підсумовуючи дискусію, можна виокремити такі правила роботи журналістів:

- точніcть, правдивість інформації;

- оперативність подачі матеріалів;

- відокремлення фактів від коментарів;

- відмова від узагальнень, стереотипних підходів для зображення ситуацій.  

Для глибшого ж розуміння специфіки роботи під час гуманітарної кризи необхідно розробити особливі стандарти і більше того - навчати ним журналістів, котрі працюють над висвітленням теми воєнних конфліктів та переселенців. Найголовніше, слід усвідомлювати те, про що ми пишемо. Адже якщо ви хочете об`єктивно писати про переселенців, ви маєте розуміти, хто ці люди, що вони відчувають і тимчасово чи назавжди вони втратили свої домівки.  

Більше фото дивіться тут.

  IMG_3768 IMG_3684 IMG_3727 IMG_3699    

Поділитися у Соцмережах:
Додати коментар
0 коментарів