Офіційна позиція КримСОС щодо нових законопроектів, що стосуються громадських об’єднань

Липень 26, 2017 12:12
10 липня 2017 року у Верховній Раді України було зареєстровано два законопроекти, що у випадку ухвалення матимуть суттєвий вплив на функціонування громадського сектору.

Зареєстровані проекти Закону:
1) Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення відкритості для суспільства інформації про фінансування діяльності громадських об'єднань та використання міжнародної технічної допомоги (№ 6675 від 10.07.2017);

2) Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення відкритості для суспільства інформації про фінансування діяльності громадських об'єднань та використання міжнародної технічної допомоги (№ 6674 від 10.07.2017).

Ініціатором обох законопроектів є Президент і вони відзначені як невідкладні. Їх намагались включити до порядку денного для оперативного прийняття, проте станом на 13 липня проекти включені не були.

Основні ідеї законопроектів:

  1. Громадські об'єднання обов’язково повинні оприлюднювати інформацію про фінансування та діяльність (зміни до ЗУ "Про громадські об'єднання").
  2. ГО, що мають річний дохід більше ніж 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (станом на 01.01.2017 - це приблизно 470 000 грн), зобов'язані оприлюднити до 01.04.2018 на своїх веб-ресурсах та надіслати інформацію Фіскальній службі для розміщення фінансовий звіт про свою діяльність (пропонуються зміни до Податкового кодексу України).

Звіт повинен містити інформацію про:

  1. персональний склад керівних органів ГО;
  2. кількість членів ГО, суму внесків на звітний рік;
  3. загальну суму отриманих доходів від фізичних осіб, підприємств, установ та організацій, у тому числі в рамках реалізації в Україні програм (проектів) міжнародної технічної або іншої допомоги
  4. перелік донорів, від яких за рік отримано доходів на суму, що перевищує 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб;
  5. кількість працівників ГО, загальну суму витрат на оплату їх праці та перелік десяти працівників ГО, яким у звітному році сплачено найбільші суми заробітної плати;
  6. загальну суму видатків на користь інших фізичних осіб (у тому числі фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності), юридичних осіб, їх детальний перелік;
  7. участь керівників ГО у керівних органах інших організацій.
  8. Фізичні особи - підприємці, що отримували у 2017 році дохід від донорських організацій, заповнюють спеціальний додаток до податкової декларації (теж оприлюднюється фіскальними органами), у якому вказують:
  9. обсяг такого доходу із зазначенням донорів, від яких отримано дохід;
  10. суми виплат третім особам із зазначенням переліку таких осіб (у випадку, якщо разовий обсяг виплат перевищує 3 прожиткових мінімуми).

Ми, громадська організація "КримСОС", повністю підтримуємо важливість публічності та прозорості  громадського сектору, зокрема у питанні звітності, та з самого заснування організації дотримуємося основоположних принципів чесності та відкритості.  Проте, як організація, що опікується питаннями захисту прав переселенців та осіб, що проживають на території Криму, вважаємо зазначені законопроекти недоцільними, неефективними та ризиковими для діяльності НГО. Аргументи:

  1. Санкція за неподання звітності, передбачена проектами – втрата статусу неприбутковості. А це є критичним для роботи ГО, особливо для тих, хто надає пряму допомогу (зокрема, матеріальну) бенефіціарам. Адже тоді, наприклад, уся гуманітарна або безповоротна фінансова допомога для ВПО буде оподатковуватись податком на прибуток.
  1. Додаткове навантаження на ГО. Громадські організації й так зобов'язані щоквартально та щорічно звітувати за свою діяльність перед фіскальними органами. У випадку виявлення певних зловживань або порушень, фіскальні та правоохоронні органи мають усі можливості для відповідного реагування.

    Крім того, організації повинні звітуватись паралельно перед структурами, що надають їм фінансову підтримку, та публічно перед своїми бенефіціарами. Тому додаткові форми фінансової звітності створюють лише додаткові бюрократичні перепони і не обґрунтовують себе з точки зору ефективності. Також, беручи до уваги досвід звітування в інших країнах, варто відмітити, що НГО, які зареєстровані та функціонують в ЄС або США, в більшості випадків фінансуються урядом країни, резидентами якої вони є. Через це вимоги до їх публічності звітності є відмінними від вимог в Україні, де НГО в більшості випадків фінансуються недержавними структурами.
  1. Коректність трактування. Запропонована система звітності виглядає однобоко: є вимога вказувати загальні суми доходів, заробітних плат та видатків на користь інших осіб, проте не передбачено можливості роз'яснення шляхів їх використання. Суха фінансова звітність обов'язково спровокує негативні реакції по відношенню до НГО та безпідставні звинувачення у нецільовій розтраті коштів.
  1. Загроза для персональних даних. Публікування переліку осіб (вірогідно із зазначенням персональних даних таких осіб), видатки на користь котрих були здійснені та перевищують 50 прожиткових мінімумів, є дією, що порушує принцип захисту персональних даних та суперечить законодавству України. Адже така інформація законодавством визнається конфіденційною. Крім того, інформація про донорів, працівників організації, інших фізичних та юридичних осіб, розпорядження коштами тощо (у випадку, якщо мова не йде про бюджетні кошти/майно та їх отримувачів) є комерційною таємницею та має обмежений доступ, окрім винятків, коли розкриття такої інформації здійснюється в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини та є співмірним із рівнем загрози заходом.
  1. Дискримінаційне відношення до ФОПів, що отримували дохід від донорських організацій. Зазначену категорію ФОПів Парламент законодавчо змушує заповнювати спеціальний додаток до податкової декларації, що вводить їх у нерівне становище у порівнянні з іншими ФОПами. Окрім цього, такі "драконівські умови" можуть призвести до банальних відмов ФОПів від співпраці із НГО, що є виконавчими партнерами донорських організацій.
  1. Загроза припинення діяльності щодо захисту прав людини в Криму та на Донбасі. Зазначені проектами законів вимоги унеможливлюють надання якісної підтримки та допомоги кримчанам або жителям непідконтрольних регіонів на Сході України. Наприклад, у випадку надання організацією безповоротної фінансової допомоги сім'ям осіб, незаконно ув'язнених за політичними або ідеологічними поглядами в окупованому Криму, через ФОПів, такі ФОПи зобов’язані будуть зазначати у додатку до декларації обсяг такого доходу із зазначенням донорів, від яких отримано дохід, та суми виплат за рахунок такого доходу третім особам із зазначенням переліку третіх осіб, разовий обсяг виплат яких перевищує 3 прожиткових мінімуми для працездатних осіб (приблизно 5 000 грн).

    У такому випадку публічна фінансова звітність із зазначенням інформації про такі види допомоги та відповідних бенефіціарів може серйозно зашкодити безпеці отримувачів допомоги в Криму та унеможливити процес надання допомоги правозахисниками.
  1. Більш важливим на сьогодні є нагляд та контроль саме за діями Уряду щодо залучення та використання міжнародної технічної допомоги. Так, за даними Міністерства економічного розвитку та торгівлі, лише станом на липень 2016 року Україною впроваджується 288 проектів за різними напрямами загальною контрактною вартістю понад 3, 3 млрд. дол. США.. Проте детальна інформація про використання сум отриманої донорської допомоги державі відсутня у публічному доступі.

 

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), міжнародними стандартами у сфері свободи асоціацій (ОБСЄ),  свобода асоціації є негативним зобов'язанням держави та передбачає невтручання в діяльність організації. Державне втручання в діяльність організації, зокрема визначення особливих умов та форми звітування, допускається лише, якщо:

  1. Це прямо передбачено національним законодавчим актом;
  2. Відповідає законній меті - забезпечення національної безпеки, економічного добробуту, захист прав і свобод людини і громадянина;
  3. Визначені обмеження є необхідними та пропорційними.

У всіх інших випадках, державна політика по відношенню до НГО повинна бути такою ж, як і щодо інших суб'єктів господарювання, не мати дискримінаційних ознак та не створювати додаткових тягарів для організації.

Отже, висновки наступні:

1) висунуті вимоги до фінансової звітності є прямим втручанням держави у діяльність НГО. Таке втручання повинно бути пропорційним та обґрунтованим, а не просто аргументовано політичною волею Парламенту;  

2) Зазначені законопроекти ставлять певну групу суб'єктів господарювання у нерівні умови з іншими СГ, що є порушенням принципу рівності та свободи асоціації. Тому ми наполегливо рекомендуємо провести антидискримінаційну експертизу законопроекту та провести широку дискусію щодо зазначеної ініціативи із представниками донорських організацій та НГО.

 



Поділитися у Соцмережах: