Ви знаходитесь:

Звіт Аmnesty International по Криму. Коротко

Грудень 15, 2016 15:48 0 1356 Ілля Тарасов, QirimInfo
Автори звіту провели більше 50 інтерв'ю з активістами, адвокатами, політв'язнями та їхніми родичами.

15 грудня Аmnesty International презентувала новий звіт про порушення прав людини в Криму - «Крим в темряві». У ньому зібрані найгучніші політичні справи за період окупації. QirimInfo прочитали цей документ і публікують головні витяги з нього.

Автори звіту провели більше 50 інтерв'ю з активістами, адвокатами, політв'язнями та їхніми родичами. Представники окупаційної влади, в тому числі омбудсмен Криму Людмила Лубіна, не захотіли розмовляти з дослідниками АI.

Про заборону Меджлісу та переслідування Ільмі Умерова

Першою в звіті згадується справа про заборону Меджлісу. Автори відзначають, що рішення Верховного суду Криму і подальше відхилення апеляції Верховним судом РФ фактично означає, що «членам Меджлісу і прихильникам з місцевих організацій по всьому Криму, як «екстремістам», загрожує кримінальне переслідування».

Як приклад наводиться кримінальне переслідування заступника голови Меджлісу Ільмі Умерова за статтею 280.1 КК РФ «за заклики до порушення територіальної цілісності РФ». Призначення Умерову примусової психіатричної експертизи і подальше його насильницьке утримання в психлікарні представники АI розцінюють як каральні заходи і визнають його в'язнем совісті.

Сам Умеров в інтерв'ю АI назвав утримання в психіатричній лікарні «одними великими тортурами».

У звіті також говориться про переслідування Умерова за статтею 20.28 Кодексу РФ про адміністративні правопорушення - «Організація діяльності суспільного або релігійного об'єднання, щодо якого прийнято рішення про призупинення його діяльності».

Однак, автори лише побічно згадали, що за цією ж статтею були винесені судові рішення і виписані штрафи ще більш як 10 членам Меджлісу. Також в звіті відсутні випадки порушення адміністративних справ щодо інших активістів. Наприклад, «справа про Судацький автопробіг» або ж адміністративні штрафи свідкам обшуків у Бахчисараї 12 травня 2016 року.

Про справу журналіста Миколи Семени

У звіті також говориться про кримінальне переслідування журналіста Миколи Семени за тією ж статтею, що й Умерова – ст. 280.1 КК РФ.

«В [кримських] медіа більше немає плюралізму, а окремим журналістам, які насмілюються критикувати де-факто владу, буквально не залишили вибору, окрім як писати під вигаданими іменами для ЗМІ за межами Криму. Критика російської окупації і анексії – кримінальний злочин», – констатують автори звіту.

У випадку Семени дослідники звертають увагу на стан його здоров'я – журналісту потрібна операція. На даний момент він знаходиться під підпискою про невиїзд, а також включений в російський федеральний список «екстремістів».

Однак у звіті відсутній випадок кримінального переслідування стосовно активіста Сулеймана Кадирова, проти якого порушено кримінальну справу за тією ж статтею, що й в Умерова та Семени.

Про «справу 26 лютого»

Натомість, у звіті приділено велику увагу «справі Ахтема Чийгоза». Автори підкреслюють, що судові засідання у його справі проходять з численними порушеннями.

«Ахтем Чийгоз присутній [на судовому засіданні] тільки по Skype. Він не чує всього, про що говориться в суді. Кілька разів засідання доводилося переривати через погану якість інтернет-зв'язку. У якийсь момент засідання перервалося <...> Через використання відеозв'язку у Ахтема Чийгоза протягом суду не було ніякої можливості проконсультуватися зі своїм адвокатом віч-на-віч», - йдеться в звіті.

AI вважає Ахтема Чийгоза в'язнем совісті, якого судять виключно за його мирний політичний активізм і протистояння російській окупації і анексії Криму.

Однак, в звіті не згадується «справа 26 лютого», за якою судять Алі Асанова та Мустафу Дегерменджі. Раніше суд вирішив розділити справу Чийгоза, Асанова та Дегерменджі. Після цього інтерес ЗМІ до двох останніх фігурантів «справи 226 лютого» почав падати. На це неодноразово звертали увагу родичі Асанова та Дегерменджі.

«Справа Хізб ут-Тахрір»

Також в звіті окремо розглядається переслідування кримських татар і мусульман за підозрою в причетності до забороненої на території РФ організації Хізб ут-Тахрір. В цілому по «справі Хізб ут-Тахрір» було затримано 19 осіб. Відносно чотирьох з них суд вже винесено обвинувальні вироки.

«У всіх цих справах звинувачення у членстві в Хізб ут-Тахрір або виявляються однозначно необґрунтованими, або ж існують вагомі причини сумніватися в достовірності висунутих звинувачень. Це викликає серйозне занепокоєння щодо справедливості суду», - йдеться в звіті.

Окремо дослідники AI розглядають випадки кримінального переслідування Еміра-Усеіна Куку та Мусліма Алієва. Вони є фігурантами «ялтинського справи Хізб ут-Тахрір», за яким також були затримані Рефат Алімов, Вадим Сірук, Енвер Бекіров і Арсен Джеппаров. Однак автори розглядають випадок переслідування Куку в контексті його правозахисної діяльності, а випадок Алієва в контексті його критики Муфтіяту.

Про насильницькі зникнення

Що стосується насильницьких зникнень, то в звіті згадується лише випадок викрадення кримськотатарського активіста Ервіна Ібрагімова. Автори відзначають, що через півроку слідство так і не дало ніяких результатів. Загалом же складності за два роки окупації в Криму були викрадені або пропали безвісти не менше 15 людей. Велика частина з них - кримські татари.

Переслідування адвокатів

Окремо автори звіту звертають увагу на випадки тиску з боку силовиків на адвокатів, які ведуть «політичні» справи в Криму.

«Миколі Полозову повідомили, що Слідчий комітет Криму за запитом прокуратури Криму почав дослідчу перевірку його постів у соціальних мережах. Якщо в його онлайн-публікаціях побачать кримінальне порушення відповідно до російського законодавства, це призведе до позбавлення його статусу адвоката <...> Емілю Курбедінову подзвонив чиновник з Сімферополя і сказав, що йому слід вийти з Кримської колегії адвокатів, адже він втягнутий в політику, багато подорожує і висловлюється проти Росії. Чиновник попередив, що всі адвокати з Кримської колегії постраждають, якщо він не залишить її. Голова Колегії адвокатів також отримав дзвінок від представника ФСБ з вимогою виключення з неї Курбедінова», – йдеться в звіті.

У коментарі QirimInfo один з авторів звіту Красимир Янков пояснив, що мета звіту – «привернути увагу до Криму, повернути його до міжнародного порядку денного і спробувати чинити тиск на Росію для отримання доступу на півострів міжнародних правозахисних організацій».

«Специфіка Криму в тому, що на даний момент через дії російської окупаційної влади півострів є чорною дірою на карті. Ми не знаємо всього, що там відбувається. Результат нашого звіту – це те, що ми побачили за один тиждень. На даний момент у нас немає повної картини того, що відбувається в Криму. Більш того, місцеві жителі теж насилу можуть дізнатися про ту інформацію, яка надана в звіті, тому що в Криму встигли задушити або вигнати всі незалежні ЗМІ», - пояснив дослідник AI.

Поділитися у Соцмережах:
Додати коментар
0 коментарів