Ви знаходитесь:

Муфтію пропонують роль «ручного Джемілєва»

Січень 25, 2016 16:54 0 1936 Тарас Ібрагімов, Рустем Халілов, QirimInfo
Муфтій Криму остаточно підкорився політиці окупаційної влади, таким чином давши початок затяжному періоду конфронтації як з іншими лідерами кримських татар, так і з власним народом.
По темі

Нещодавно в релігійно-політичному житті кримських татар (останнім часом ці два поняття складно відокремити одне від одного) відбулися дві важливі події.

16 січня в Сімферополі пройшла конференція, що зібрала під керівництвом муфтія Криму від 300 до 400 представників мусульманських громад півострова. Серед учасників також були представники мусульманських організацій Росії і Татарстану. Зокрема, голова Ради муфтіїв РФ Равіль Гайнутдін.

Під час конференції муфтій Криму Еміралі Аблаєв офіційно і вже остаточно озвучив позицію Духовного управління мусульман Криму щодо кримських татар, які виїхали на материкову Україну.

«Ми живемо на батьківщині, і ніхто не повинен думати про те, аби покинути її для участі в сумнівних військових формуваннях за межами Криму», - заявив тоді Аблаєв, маючи на увазі створення кримськотатарського батальйону.

У той же день в Генічеському районі Херсонської області пройшло засідання координаційної ради Всесвітнього конгресу кримських татар. На засіданні заступник голови Меджлісу Ільмі Умеров назвав позицію муфтія Криму Еміралі Аблаєва колабораціоністською і закликав створити альтернативний Муфтіят Криму на материковій Україні.

На двох стільцях

Відносини між лідерами кримських татар, які виїхали на материк, і тими, хто залишився на півострові, з моменту окупації тільки погіршувалися. Однак саме зараз конфлікт набув найбільшого медійного розголосу, і судячи з усього, свідчить про остаточний розрив у відносинах.

Так, один з членів Меджлісу Ескендер Барієв заявив, що запланований на материковій частині України Муфтіят допоможе «зберегти ідентичність кримських татар».

У свою чергу, кримський політолог Ленора Дюльбер згадує, що відносини між сторонами довгий час зберігалися дружніми.

«Що стосується офіційної складової у відносинах з Муфтіятом, то вона змінювалася наступним чином. Спочатку Меджліс говорив, що не треба судити про ті дії і слова, які говорить муфтій, перебуваючи в Криму у зрозумілих усім умовах», - розповідає експерт.

Іншими словами, в якийсь період часу муфтій виявився єдиною людиною, яка підтримувала стосунки з окупаційною владою і в той же час не піддавався публічній критиці Меджлісу. Було зрозуміло, що інакше боротьба за ДУМК також буде програна. Від муфтія очікували максимальної відстороненості від політичних ігор і зосередженості саме на духовному житті народу. У той же час в кулуарах представницького органу кримських татар нарікали, що часом Еміралі Аблаєв сам проявляє ініціативу у взаєминах з російською владою.

Чи міг муфтій дійсно залишитися угодним і кримській владі і Меджлісу? Міг, але недовго. З цим змирився б Меджліс, але це невигідно росіянам.

За словами Ленори Дюльбер, відносини почали псуватися в односторонньому порядку: поступово заяви муфтія щодо Меджлісу почали набувати все більш систематичного та критичного характеру.

«Пішли конкретні оціночні репліки в руслі тих тез і тієї ідеології, яка зараз пропонується окупаційною владою щодо Меджлісу», - пояснює політолог. Згодом представники Меджлісу, як відомо, також зайняли критичну позицію.

Показовою в цьому протистоянні стала зустріч Рефата Чубарова та Еміралі Аблаєва в Анкарі, за підсумками якої вони виклали різні її версії.

Тоді голова Меджлісу заявив, що зустріч пройшла у «спокійній та поважній формі», де він «акцентував увагу муфтія на ролі духовних осіб в умовах, коли по відношенню до кримських татар застосовуються репресії».

У свою чергу муфтій Криму назвав зустріч «монологом Чубарова» і «акцією, спрямованою на маніпуляцію громадською думкою».

Хронологічно період еволюції у відносинах між Меджлісом і кримським Муфтіятом зайняв трохи більше півроку: з січня по серпень минулого року.

Тиск паралельним Муфтіятом

Спочатку, за словами Ленори Дюльбер, окупаційна влада використовувала як тиску на кримських татар створений практично відразу після анексії Таврійський Муфтіят.

«Вони виникли як інституція, заявили про себе, назвалися, були конкретні особи і завдання, але далі Євпаторії ця історія не просувалася. Мабуть був тайм-аут для того, щоб сам муфтій про щось подумав. У підсумку це дало свій результат, і поступово Еміралі Аблаєв почав брати участь як духовна особа в різного роду провладних заходах», - пояснює експерт, втім не виключаючи, що у разі нелояльності місцевій владі Таврійський Муфтіят буде знову використаний як інструмент тиску.

На позицію муфтія також вплинула історія з будівництвом Соборної мечеті в Сімферополі: її зведення взяв під свій патронат президент Росії Володимир Путін. Представники місцевої «влади» теж неодноразово висловлювалися стосовно всілякої підтримки у будівництві мечеті.

Проект Соборної мечеті — давня мрія кримських татар, і на її зведення збирали по цеглині практично з кожної родини. Торік було дано урочистий старт будівництву мечеті, а всі зібрані будівельні матеріали знову роздали по регіонах.

Боти за муфтія

У період з початку до середини минулого року можна було спостерігати, як місцева влада, використовуючи всілякі важелі тиску, поступово сформувала образ муфтія як провладно налаштованої фігури.

Це призвело до неможливості і далі підтримувати існуючий порядок речей. Стало зрозуміло, що муфтію на двох стільцях не всидіти, і він став на шлях конфронтації з лідерами Меджлісу.

Навіть у соцмережах можна помітити тенденцію: кримські татари, які давно стали на бік Росії, а також, що примітно, численні боти різко виявилися полум'яними захисниками муфтія.

Ускладнює ситуацію і той факт, що для багатьох кримських татар Аблаєв досі залишається легітимно обраним муфтієм, який пройшов цю процедуру ще до анексії Криму.

Слід також враховувати, що більшість кримських татар орієнтується в першу чергу на місцевих імамів, які до останнього намагаються дистанціюватися від політики. Так, наприклад, в деяких селищах населення саме збирає зарплату імаму, що дозволяє йому бути більш незалежним від Муфтіяту. Однак така практика в Криму це швидше виняток з правил.

Втім, і тут можливостей для ідеологічних маневрів практично не залишилося. Справа в тому, що всі релігійні організації Криму (у тому числі і мечеті) повинні були пройти процедуру перереєстрації за російським законодавством.

Згідно зі звітом ОБСЄ від 17 вересня 2015 року, «на момент анексії більшість релігійних громад, що належать Муфтіяту, діяли неофіційно, без реєстрації».

У документі також йдеться, що «основною технічною проблемою, з якою стикалися релігійні організації, що бажали пройти перереєстрацію, були обширні вимоги до документації, відсутність необхідних юридичних знань і довгі черги».

За свідченнями деяких імамів, складна бюрократична процедура перереєстрації часто використовується місцевою владою як додатковий важіль тиску і примусу до лояльності. Так як більшість мечетей вперше проходили реєстрацію відповідно до законодавства РФ, імамів зобов'язували надавати додаткову інформацію, зокрема, яка в організації доктрина і політичні погляди. А у випадку, якщо мечеть не пройде перереєстрацію, її просто закриють.

Замість меджлісу - в мечеть

Сьогодні російська влада підтримує становлення муфтія Еміралі Аблаєва як людини, яка має стати лідером не тільки в духовному, але й у світському житті кримських татар. Розрахунок зрозумілий — іншої кандидатури на лідерство серед проросійських кримських татар просто немає. Всі інші, хто присягнув новому режиму (а найбільш високопоставленим з них можна вважати колишнього заступника голови Меджлісу Ремзі Ільясова), просто не мають авторитету серед співвітчизників.

До анексії позиції Аблаєва в середовищі співвітчизників були не найвищими. Муфтій не прагнув до самостійності від лідерів Меджлісу, мало займався політикою і не міг впоратися з представниками нетрадиційного ісламу, які рік за роком зміцнювали свої позиції на півострові. Плюс до цього, кримські татари живуть по моделі світського ісламу, при якій роль релігійного лідера не варто переоцінювати.

Однак після анексії для муфтія багато що змінилося. По-перше, російська репресивна  машина витіснила послідовників нетрадиційного для кримських татар ісламу — вони змушені були або виїхати з півострова, або не висловлювати свої погляди відкрито. По-друге, не маючи можливості знайти себе в суспільно-політичному житті (а вона може бути успішною лише за сприяння окупаційній владі), кримські татари все частіше шукають відповіді на питання не в місцевому меджлісі, а в місцевій мечеті. Релігійна самосвідомість зростає, а разом з нею і вплив голови Муфтіяту.

Однак Еміралі Аблаєву не варто переоцінювати значущість своєї фігури. За його спиною немає ні багатого бекграунду, ні помітних звершень, які могли б перетворити його в беззаперечного лідера. Чим більше політики він буде додавати в релігійне життя, тим вище ймовірність його відторгнення кримськотатарською громадськістю. Відторгнення саме фігури муфтія, а не самого інституту Муфтіяту.

Поділитися у Соцмережах:
Додати коментар
0 коментарів