Ви знаходитесь:

Черговий законопроект про «іноземних агентів»

Вересень 07, 2018 11:33 0 515
Законопроект є вже третім після президентських законопроектів №6675 та №6674 від 10.07.2017 року, які не знайшли підтримку.

20 червня до Верховної Ради було передано законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо прозорості та відкритості інформації про діяльність благодійних організацій та громадських об’єднань, які отримують фінансування від іноземних держав та іноземних неурядових організацій» реє. №8501. Цей законопроект є вже третім після президентських законопроектів №6675 та №6674 від 10.07.2017 року, які не знайшли підтримку.

Міжнародний досвід показує, що саме так починалося полювання на відьом і вистежування «іноземних агентів». У листопад 2012 року у Російській Федерації вступає в дію «закон про іноземних агентів», який встановлює, що неурядові організації, які займаються політичною або біля-політичною (від еко-питань, до питань ЛҐБТК) діяльністю, і фінансуються іноземними донорами, зобов’язуються реєструватися як «іноземні агенти». На практиці цей механізм нам усім сумно відомий: обшуки, арешти усіх, хто критикує кремлівську владу.

Червень 2017 року, Угорщина. Керівна партія на чолі з Прем’єр-міністром Віктором Орбаном ухвалює закон, за яким неурядові організації, фінансовані з-за кордону, мають реєструватися як «ті, що підтримуються з-за кордону». Наслідком закону є придушення критики влади і «шельмування» незалежних неурядових організацій.

Автори законопроекту №8501, пояснюють необхідність у ньому так: благодійні фонди та громадські об’єднання мають суспільну підтримку та довіру, а отже і істотний вплив на українське суспільно-політичне життя. Часто ці організації отримують фінансову підтримку від іноземних донорів (держав та неурядових структур), тож, за логікою авторів, останні мають вплив на українські БФ і ГО. Склавши два і два, автори проекту роблять висновок, що таким чином для іноземних донорів відкривається люфт для впливу на суспільно-політичне життя України, і навіть для опосередкованої політичної діяльності тут. Про релевантність цих припущень йтиметься далі, а поки є сенс впритул розглянути текст законопроекту – там є до чого придивитись.

Законопроект пропонує, аби громадські та благодійні організації, фінансовані більш ніж на 50% іноземними донорами, подавали до уповноваженого органу з питань реєстрації інформацію про свої джерела фінансування, його обсяги та призначення та оприлюднювали її  на сайті організації. Що з цим не так?

Є закон, про який автори законопроекту вочевидь підзабули: закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (надалі – Закон №996). Цим законом регулюється процес інформування про фінансові стани та результати діяльності підприємств (зокрема й громадських об’єднань). Ведення бухгалтерського обліку та фінансової звітності є обов’язковим для будь-якої юридичної організації на території України. Ця звітність не є таємницею: за Законом України «Про доступ до публічної інформації», підприємства зобов’язані надавати копії своєї фінансової звітності за запитом і юридичних, і фізичних осіб. Отже, всі фінансові потоки ГО і БФ є відкритою інформацією. Жодних секретів. Не беручи до уваги ще й те, що склад та форма будь-якої фінансової звітності, за тим самим Законом №996, вже встановлена центральним органом виконавчої влади, і вигадування велосипеду тут не має жодного сенсу.

Цілком нормальною практикою для ГО і БФ також є і публікація інформації про своїх закордонних партнерів та донорів. Ця інформація є відкритою і для держави, і для юридичних осіб, і для фізичних (і для авторів цього законопроекту, до слова, теж).

Законопроект пропонує до оприлюднення персональний склад керівних органів громадського об’єднання, але ця інформація вже є в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також у Реєстрі громадських об’єднань. Як можна здогадатись, ця інформація жодним чином не є таємницею також – її вільно можна отримати.

До обов’язкового звітування пропонуються і наступні пункти: кількість членів громадського об’єднання, участь керівників ГО у керівних органах інших ГО та політичних партій; суми внесків на їхні рахунки, загальну суму отриманих доходів, а також суму та призначення доходів від іноземних донорів (із обов’язковим додатковим зазначенням країни походження); і видатки громадського об’єднання, здійснені коштом цих іноземних фінансувань. І знову питання: навіщо? За Податковим кодексом України неприбуткові організації і так подають звіт про використання доходів (прибутків) та річну фінансову звітність (порядок цієї звітності регламентовано наказом Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 469 «Про затвердження змін до форми Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації»). Не кажучи вже про те, що термін «видатки» стосовно громадських об’єднань в українському законодавстві не використовується – щодо них застосовується термін «витрати».

Наразі, законопроект проходить погодження. Міністерством фінансів не надало заперечень  чи рекомендацій, бо жодної фінансової підтримки втілення цього проекту не потребує, Міністерство юстиції мало зауваження до термінів, а Кабінет Міністрів України проект не погодив через недотримання процедури громадського обговорення. Відповідно до ч.4 ст. 22 Закону України «Про громадські об’єднання» проведення консультацій з громадськими об’єднаннями щодо проектів нормативно-правових актів, які стосуються правового статусу громадських об’єднань, їх фінансування та діяльності є обов’язковою.

У подальшому обговорення тексту документу проходитиме в комітетах Верховної Ради України і можливо все таки вдасться з’сувати для чого вимагається подання додаткової фінансової звітності, окрім тієї, що вже існує і є у відкритому доступі і де має бути межа.

 

Ольга Куришко, юрист ГО КримСОС

Анастасія Моісєєва, адвокаційний експерт ГО КримСОС

Галина Василенко, аналітик ГО КримСОС

 

Поділитися у Соцмережах:
Додати коментар
0 коментарів